S/2020 S 1
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 3 травня 2023 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Джен Кліна, Едвард Ештон, Бретт Гледмен, Жан-Марк Петі, Майк Александерсен |
| Планета | Сатурн |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 11 338 700 км |
| Орбітальний період | 451,1 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,337 |
| Нахил орбіти | 48,2° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | 3,75 км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2020 S 1 — природний супутник Сатурна. Відкритий Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом та Дженом Кліна, Едвардом Ештоном, Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном 3 травня 2023 року на основі спостережень, зроблених між 14 грудня 2004 року та 8 липня 2021 року.[1]
S/2020 S 1 має близько 3,75 кілометрів у діаметрі велика піввісь — 11 338 700 км, орбітальний період — 451,1 земної доби, обертається навколо Сатурна під нахилом 48,2° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти — 0,337[2]. S/020 S 1 належить до групи інуїтів, і може бути фрагментом Ківіока або Іджирака, який давно відколовся, оскільки він має однакові орбітальні елементи.[3]
Примітки
ред.- ↑ MPEC 2023-J21 : S/2020 S 1. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ S/2020 S 1. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 грудня 2023.