S/2019 S 13
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 9 травня 2023 |
| Відкривач(і) | Едвард Ештон, Бретт Гледмен, Жан-Марк Петі, Майк Александерсен |
| Планета | Сатурн |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 20 965 800 км |
| Орбітальний період | 1144,92 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,318 |
| Нахил орбіти | 177,3° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | 3 км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2019 S 13 — природний супутник Сатурна. Відкритий 9 травня 2023 року Едвардом Ештоном, Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном зі спостережень, зроблених між 3 липня 2019 року та 8 липня 2021 року.[1]
Діаметр S/2019 S 13 – близько 3 км, велика піввісь – 20 965 800 км, орбітальний період – 1144,92 земної доби. Обертається навколо Сатурна зі зворотним орбітальним рухом під нахилом 177,3° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти – 0,318.[1] S/2019 S 13 належить до скандинавської групи і має додатковий кут нахилу 1,4°, що означає, що на даний момент цей супутник Сатурна з найменшим титулом на площині екліптики.[2]
Примітки ред.
- ↑ а б в MPEC 2023-J69 : S/2019 S 13. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 9 May 2023.
- ↑ а б S/2019 S 13. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 December 2023.
- ↑ Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 9 May 2023.