Вівсянка гузька
| Вівсянка гузька | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець гузької вівсянки
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Rowettia goughensis (Clarke, WE, 1904)[3] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Nesospiza goughensis Clarke, WE, 1904 Nesospiza jessiae Clarke, WE, 1904 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вівсянка гу́зька[4] (Rowettia goughensis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[5]. Ендемік острова Гоф в Атлантичному океані. Це єдиний представник монотипового роду Гузька вівсянка (Rowettia). Традиційно його відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень гузьку вівсянку, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових (Thraupidae), підродини квіткоколних (Diglossinae)[6]. Гузка вівсянка є сестринським видом по відношенню до роду Магеланник (Melanodera).
Опис ред.
Довжина птаха становить 18-26 см, вага 50–56 г. У самців верхня частина тіла блідо-оливково-зелена. Лоб жовтуватий, над очима жовтуваті "брови". Нижня частина тіла світліша, оливкова, на горлі чорна пляма, від дзьоба до очей ідуть широкі чорні смуги. Дзьоб товстий, зогострений, чорний. Самиці і молоді птахи мають охристо-коричневе забарвлення, тіло у них поцятковане чіткими темно-коричневими смугами. Самці набувають дорослого забарвлення поступово, протягом 3 років. Голос — цвірінькання "кііт-кііт", а також високий, пронизливий свист.
Поширення і екологія ред.
Гузькі вівсянки є ендеміками острова Гоф в Атлантичному океані. Вони живуть на субантарктичних луках, серед купин, на пустищах та в чагарникових заростях, а також на болотах, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться переважно безхребетними, які становлять 80% раціону птаха, а також ягодами, насінням, іноді розбитими яйцями. Гніздяться з вересня по грудень, на крутих схилах або серед скель. В кладці 2 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція гузьких вівсянок становить приблизно 1000 птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хатніх мишей (Mus musculus)[7]. Поява на острові інвазивних щурів також може становити загрозу.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Rowettia goughensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 червня 2022
- ↑ Percy Roycroft Lowe: Notes on some Land Birds of the Tristan da Cunha Group collected by the ‘Quest’ Expedition. In: The Ibis. 1, Nr. 31, 1923, S. 511–528 (DOI:10.1111/j.1474-919X.1923.tb08110.x).
- ↑ William Eagle Clarke: On behalf of Mr. W. Eagle Clarke (who was unfortunately unable to be present), Dr. Sclater exhibited specimen of two new species of birds discovered during the voyage of the Antarctic ship 'Scotia', and read the following description. In: Bulletin of the British Ornithologists' Club. 15, 1904, S. 18–19 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
- ↑ Wanless, R.M.; Angel, A.; Cuthbert, R.J.; Hilton, G.M.; Ryan, P.G. (2007). Can predation by invasive mice drive seabird extinctions? (PDF). Biology Letters. 3 (3): 241—244. doi:10.1098/rsbl.2007.0120. PMC 2464706. PMID 17412667.
Джерела ред.
- Rand, A. L. (1955). The origin of the land birds of Tristan da Cunha. Fieldiana Zoology. 37: 139—166.
- Vuilleumier, F (1991). A Quantitative Survey of Speciation Phenomena in Patagonian Birds (PDF). Ornitologia Neotropical. 2: 20—21.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |