Renault 5
Renault 5 — це компактні хетчбеки малого класу (сегмент B), що виробляються компанією Renault з 1972 по 1998 рік. За цей час було продано більше 5 млн екземплярів.
| Renault 5 | |
|---|---|
 Renault 5 | |
| Виробник | Renault |
| Роки виробництва | 1972-1996 |
| Попередник(и) | Renault 4 |
| Наступник(и) | Renault Clio |
| Клас | Суперміні (класу В) |
| Стиль кузова | хетчбек |
| Споріднені | Renault 7 |
| Подібні |
Fiat 127/Fiat Uno Ford Fiesta Mazda 121 Opel Corsa Nissan Micra Peugeot 205 Seat Ibiza Suzuki Swift Toyota Starlet Volkswagen Polo |
Перше покоління (1972—1985)Редагувати
Renault 5 був вперше продемонстрований 10 грудня 1971 року і потім запущений в серійне виробництво в наступному році.[1]
Renault 5 розроблений дизайнером Мішелем Буйе (фр. Michel Boué), померлим до початку виробництва. R5 виділялася завдяки кузову хетчбек зі «скошеною» задньою частиною і передньою панеллю. Буйе пропонував використовувати «довгі» задні ліхтарі від бампера до даху по всій довжині задньої частини автомобіля. У той час вони не знайшли застосування і з'явилися набагато пізніше на автомобілях Fiat Punto і Volvo 850 Estate/Wagon, а R5 отримав стандартні ліхтарі.
R5 запозичив механіку Renault 4 - повздовжньо розташований двигун з коробкою передач перед ним, торсіонну підвіску. Двигуни OHV встановлювалися від моделей 4, 8 і 16 робочим об'ємом від 850 до 1400 см³.
На перших R5 важіль управління коробкою передач знаходився на торпедо і пізніше перемістився на підлогу. Дверні ручки являли собою невеликі вирізи в дверях і бічних стійках. R5 став одним з перших автомобілів з пластиковими бамперами.
ДвигуниРедагувати
- B1B - 0,8 л (845 см³) рядний 4-циліндровий; 36 к.с. (26 кВт); максимальна швидкість: 120 км/год
- C1C (689) - 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к.с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E (688) - 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 45 к.с. (33 кВт); максимальна швидкість: 135 км/год; 0-100 км/год : 13,8 с
- 810- 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 55 к.с. (40 кВт); максимальна швидкість: 140 км/год (АКПП)
- 810- 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 64 к.с. (47 кВт); максимальна швидкість: 151 км/год
- C1J (847) - 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к.с. (46 кВт); максимальна швидкість: 142 км/год (АКПП)
- C2J - 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 110 к.с. (81 кВт); максимальна швидкість: 185 км/год; 0-100 км/год: 8,1 – 8,9 с
Друге покоління (1985—1998)Редагувати
Друге покоління, зване також Supercinq або Superfive, з'явилося в 1985 році. Хоча кузов і шасі були абсолютно нові (на платформі Renault 9/11), автомобілі мали знайомі риси моделі 5. Дизайнером був призначений Марчелло Гандіні (Marcello Gandini). Новий кузов став більшим і ширшим, знизився коефіцієнт аеродинамічного опору (cx=0,35) і витрата палива (4,10 л на 100 км при швидкості в 89 км/год).[2] Найбільшими змінами стали двигун 9 і 11, а також менш складна підвіска Макферсон.
R5 другого покоління отримав нову модифікацію - вантажопасажирський фургон, відомий як Renault Express. У Великій Британії він продавався під індексом Renault Extra, в німецькомовних країнах - Renault Rapid. Він призначався для заміни фургона R4 F6, виробництво якого припинилося в 1986 році.
Renault використовував рядний 4-циліндровий атмосферний двигун об'ємом 1,7 л від моделей 9 і 11 з багатоточковим уприскуванням палива, як доповнення до спортивного 1,4 л турбо. Одержав індекс GTE, він розвивав потужність до 95 к.с. (70 кВт). Версії Baccara і GTX мали 1,7 двигун, шкіряний салон, гідропідсилювач рульового управління, електричні склопідйомники, люк на даху, кондиціонер з комп'ютерним управлінням (останній встановлювався опціонально).
До початку 1990-х років модель починає застарівати. У 1990 році вона замінюється на Renault Clio, що успішно продавався по всій Європі. Але виробництво R5 як і раніше продовжується на заводі Revoz в Словенії, де він отримує назву Campus. Виробництво остаточно припинено в 1996 році. У 2005 році Renault Clio II знову отримує індекс Campus.
Renault 5 GT TurboРедагувати
Версія «гарячий хетчбек» GT Turbo другого покоління серійно випускалася з 1985 року. Двигун - об'ємом 1397 см³ з модифікованими чотирма циліндрами, вісьмома клапанами Cléon, турбонаддувом Garrett T2 з повітряним охолодженням. Важив близько 850 кг, потужністю 160 к.с. (117 кВт), GT Turbo мала гарне співвідношення ваги і потужності, що дозволяло їй розганятися до 100 км/год за 6,6 секунд. Для відмінності від базового 5, GT Turbo мала бічні пластикові «пороги». Однак двигун турбо мав проблеми із запуском і був важкокерованим. Аналогічний двигун використовувався на Renault 9 і 11 Turbo.
У 1987 році запущений оновлений Phase II,[3] відрізнявся установкою водяного охолодження, що дозволив зберегти життя турбо, новою системою запалювання (до 500 об/хв і вище). Ці зміни дозволили збільшити потужність двигуна до 162 к.с. (119 кВт). Зовнішнє оформлення автомобіля було оновлено (в тому числі - нові бампери і колісні арки), коефіцієнт аеродинамічного опору знизився від 0,36 до 0,35. Phase II розганялася до 100 км/год за 7,7 секунди. У 1989 році GT Turbo отримав новий інтер'єр, а в 1990 році випущена модель Raider, яка використовувала 120-сильний двигун C1J з турбонаддувом низького тиску. Була доступна тільки в кольорі «синій металік» [4]. Виробництво припинено в 1991 році, на зміну моделі прийшли Clio 16v і Clio Williams.
ДвигуниРедагувати
- C1C (689) 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к.с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 49 к.с. (36 кВт); максимальна швидкість: 150 км/год
- C1J (847) 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к.с. (46 кВт); максимальна швидкість: 155 км/год
- C1J (784-788) 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 115-120 к.с. (85-88 кВт); максимальна швидкість: 204 км/год; 0 - 100 км/год: 7,9-7,5 с
- Renault Cléon-Fonte 1,4 л (1390 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 160 (162) к.с., максимальна швидкість: 209 (212) км/год; 0-100 км/год: 6,6 (7,7) с
- F2N 1,7 л (1721 см³) рядний 4-циліндровий; 82 к.с., максимальна швидкість: 170 км/год; 0-100 км/год: 8,9 с
ПриміткиРедагувати
- ↑ Morors: Renault's New Baby. Evening News. 10 December 1971. с. 35. Процитовано 15 June 2011.
- ↑ Euro hatchback. Popular Science 206 (1): 36. January 1985. Процитовано 15 June 2011.
- ↑ Porter, Richard (November 2008). Renault 5 GT Turbo. Evo. Процитовано 15 June 2011.
- ↑ Technical Specifications (Renault literature). renault5gtturbo.com. Архів оригіналу за 2012-08-13. Процитовано 2011-06-15.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Renault 5 |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2011) |