Renault 5
Renault 5 — це компактні хетчбеки малого класу (сегмент B), що виробляються компанією Renault з 1972 по 1998 рік. За цей час було продано понад 5 млн екземплярів.
| Renault 5 | |
|---|---|
 Renault 5 | |
| Виробник | Renault |
| Роки виробництва | 1972-1996 |
| Попередник(и) | Renault 4 |
| Наступник(и) | Renault Clio |
| Клас | Суперміні (класу В) |
| Стиль кузова | хетчбек |
| Споріднені | Renault 7 |
| Подібні |
Fiat 127/Fiat Uno Ford Fiesta Mazda 121 Opel Corsa Nissan Micra Peugeot 205 Seat Ibiza Suzuki Swift Toyota Starlet Volkswagen Polo |
Перше покоління (1972—1985)Редагувати
Renault 5 був уперше продемонстрований 10 грудня 1971 року, а наступного року запущений у серійне виробництво[1].
Renault 5 розроблений дизайнером Мішелем Буйе (фр. Michel Boué), померлим до початку виробництва. R5 виділялася завдяки кузову хетчбек зі «скошеною» задньою частиною і передньою панеллю. Буйе пропонував використовувати «довгі» задні ліхтарі від бампера до даху по всій довжині задньої частини автомобіля. У той час вони не знайшли застосування і з'явилися набагато пізніше на автомобілях Fiat Punto і Volvo 850 Estate/Wagon, а R5 отримав стандартні ліхтарі.
R5 запозичив механіку Renault 4 — поздовжньо розташований двигун з коробкою передач перед ним, торсіонну підвіску. Двигуни OHV встановлювалися від моделей 4, 8 і 16 робочим об'ємом від 850 до 1400 см³.
На перших R5 важіль управління коробкою передач знаходився на торпедо і пізніше перемістився на підлогу. Дверні ручки являли собою невеликі вирізи у дверях і бічних стійках. R5 став одним з перших автомобілів з пластиковими бамперами.
Renault 5 TurboРедагувати
Задньопривідний Renault 5 Turbo не слід плутати з передньопривідними версіями Alpine Turbo, Gordini Turbo, GT Turbo. Він розроблявся для Group B і мав встановлений за водієм потужний двигун із турбонаддувом і був ралійним «гарячим хетчбеком». Renault 5 Turbo мав кілька модифікацій, найпотужнішою з яких є Renault 5 Maxi Turbo.
ДвигуниРедагувати
- B1B — 0,8 л (845 см³) рядний 4-циліндровий; 36 к. с. (26 кВт); максимальна швидкість: 120 км/год
- C1C (689) — 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к. с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E (688) — 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 45 к. с. (33 кВт); максимальна швидкість: 135 км/год; 0—100 км/год: 13,8 с
- 810 — 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 55 к. с. (40 кВт); максимальна швидкість: 140 км/год (АКПП)
- 810 — 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 64 к. с. (47 кВт); максимальна швидкість: 151 км/год
- C1J (847) — 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к. с. (46 кВт); максимальна швидкість: 142 км/год (АКПП)
- C2J — 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 160 к. с. (118 кВт); максимальна швидкість: 204 км/год; 0—100 км/год: 7,1 с
Друге покоління (1985—1998)Редагувати
Друге покоління, зване також Supercinq або Superfive, з'явилося в 1985 році. Хоча кузов і шасі були абсолютно нові (на платформі Renault 9/11), автомобілі мали знайомі риси моделі 5. Дизайнером був призначений Марчелло Гандіні (Marcello Gandini). Новий кузов став більшим і ширшим, знизився коефіцієнт аеродинамічного опору (cx = 0,35) і витрата палива (4,10 л на 100 км при швидкості в 89 км/год)[2]. Найбільшими змінами стали двигун 9 і 11, а також менш складна підвіска Макферсон.
R5 другого покоління отримав нову модифікацію — вантажопасажирський фургон, відомий як Renault Express. У Великій Британії він продавався під індексом Renault Extra, в німецькомовних країнах — Renault Rapid. Він призначався для заміни фургона R4 F6, виробництво якого припинилося в 1986 році.
Renault використовував рядний 4-циліндровий атмосферний двигун об'ємом 1,7 л від моделей 9 і 11 з багатоточковим уприскуванням палива, як доповнення до спортивного 1,4 л турбо. Одержав індекс GTE, він розвивав потужність до 95 к. с. (70 кВт). Версії Baccara і GTX мали 1,7-л двигун, шкіряний салон, гідропідсилювач рульового управління, електричні склопіднімачі, люк на даху, кондиціонер з комп'ютерним управлінням (останній встановлювався опціонально).
До початку 1990-х років модель починає застарівати. У 1990 році вона замінюється на Renault Clio, що успішно продавався по всій Європі. Але виробництво R5 як і раніше продовжується на заводі Revoz в Словенії, де він отримує назву Campus. Виробництво остаточно припинено в 1996 році. У 2005 році Renault Clio II знову отримує індекс Campus.
Renault 5 GT TurboРедагувати
Версія «гарячий хетчбек» GT Turbo другого покоління серійно випускалася з 1985 року. Двигун — об'ємом 1397 см³ з модифікованими чотирма циліндрами, вісьмома клапанами Cléon, турбонаддувом Garrett T2 з повітряним охолодженням. Важив близько 850 кг, потужністю 160 к. с. (117 кВт), GT Turbo мала гарне співвідношення ваги й потужності, що дозволяло їй розганятися до 100 км/год за 6,6 с. Для відмінності від базового 5, GT Turbo мала бічні пластикові «пороги». Однак двигун турбо мав проблеми із запуском і був важкокерованим. Аналогічний двигун використовувався на Renault 9 і 11 Turbo.
У 1987 році запущений оновлений Phase II[3], відрізнявся установкою водяного охолодження, що дозволив зберегти життя турбо, новою системою запалювання (до 500 об/хв і вище). Ці зміни дозволили збільшити потужність двигуна до 162 к. с. (119 кВт). Зовнішнє оформлення автомобіля було оновлено (зокрема нові бампери й колісні арки), коефіцієнт аеродинамічного опору знизився від 0,36 до 0,35. Phase II розганялася до 100 км/год за 7,7 с. У 1989 році GT Turbo отримав новий інтер'єр, а в 1990 році випущена модель Raider, яка використовувала 120-сильний двигун C1J з турбонаддувом низького тиску. Була доступна тільки в кольорі «синій металік»[4]. Виробництво припинено в 1991 році, на зміну моделі прийшли Clio 16v і Clio Williams.
ДвигуниРедагувати
- C1C (689) 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к. с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 49 к. с. (36 кВт); максимальна швидкість: 150 км/год
- C1J (847) 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к. с. (46 кВт); максимальна швидкість: 155 км/год
- C1J (784—788) 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 115—120 к. с. (85—88 кВт); максимальна швидкість: 204 км/год; 0—100 км/год: 7,9—7,5 с
- Renault Cléon-Fonte 1,4 л (1390 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 160 (162) к. с., максимальна швидкість: 209 (212) км/год; 0—100 км/год: 6,6 (7,7) с
- F2N 1,7 л (1721 см³) рядний 4-циліндровий; 82 к. с., максимальна швидкість: 170 км/год; 0—100 км/год: 8,9 с
Прототип R5 (2021)Редагувати
У січні 2021 року Renault представила концепт-кар, який має стати серійним. З 2024 року автомобіль R5 може надійти в продаж як електромобіль.
Renault R5 Prototype 2021
Renault R5 Prototype 2021
ПриміткиРедагувати
- ↑ Morors: Renault's New Baby. Evening News. 10 грудня 1971. с. 35. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Euro hatchback. Popular Science 206 (1): 36. January 1985. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Porter, Richard (November 2008). Renault 5 GT Turbo. Evo. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Technical Specifications (Renault literature). renault5gtturbo.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 15 червня 2011.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Renault 5 |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2011) |