Pyrenula
Pyrenula pseudobufonia-1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Eurotiomycetes
Порядок: Pyrenulales
Родина: Pyrenulaceae
Рід: Піренула (Pyrenula)
Ach., 1814
Синоніми
* Pyrenastrum [1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pyrenula
EOL logo.svg EOL: 16619
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 146308
MB: 4611
IF: 4611

Піренула (Pyrenula) — рід грибів родини Pyrenulaceae. Назва вперше опублікована 1814 року.[21]

ОписРедагувати

Рід піренула (Pyrenula) включає близько 250 видів, що мають коричневі двох-шістиклітинні спори з лінзоподібними просвітами клітин і прості нерозгалужені вільні парафізи в перитеції. З описаних видів 93% тропічних. Від тропічної зони у напрямку до полюсів кількість видів поступово скорочується і вже в субтропіках виростає лише трохи ендемічних для цих районів форм. У помірних областях зустрічається всього кілька представників цього роду, що характеризуються значним поширенням, а також 3-4 ендемічних видів. В арктичних і антарктичних районах представники роду майже відсутні, лише в Субантарктиці був знайдений один вид. У помірних районах Голарктіки поширення цих лишайників пов'язано головним чином з широколистяними лісами і лісовим поясом гір, де вони ростуть на гладкій корі буків, грабів та інших широколистяних порід.

Характерний вид піренула блискуча (Pyrenula nitida) має слань у вигляді тонких, гладких, слабо блискучих, жовтувато-оливкових, оливково-коричневих або майже червонувато-коричневих плям на корі дерев. Перитеції в поперечнику мають 0,6-1,0 мм. Спочатку вони цілком занурені в слань, тільки верхівка видається назовні, пізніше виступають до половини. Вони кулясті або злегка приплюснуті, з темнозабарвленими стінками, у верхній частині з маленьким продихом, розташованим на дні невеликого поглиблення.[22]

ГелереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Eschw., Systema Lichenum, Genera Exhibens rite distincta, Pluribus Novis Adaucta: 25 (1824)
  2. Fée, Essai sur les Cryptogames des Écorces Exotiques Officinales. Deuxième Partie, Supplément et Révision: 70 (1837)
  3. A. Massal., Symmicta lichenum novorum vel minus cognitorum: 74 (1855)
  4. A. Massal., Atti dell´Istituto Veneto Scienze 5: 333 (1860)
  5. Trevis., Flora (Regensburg) 44: 20 (1861)
  6. Trevis., Flora (Regensburg) 44: 18 (1861)
  7. Trevis. (1861)
  8. Trevis., Flora (Regensburg) 44: 22 (1861)
  9. Nyl., Botanische Zeitung 20: 279 (1862)
  10. Müll. Arg., Flora (Regensburg) 60 (30): 475 (1877)
  11. Müll. Arg., Flora (Regensburg) 66 (16): 244 (1883)
  12. Müll. Arg., Botanische Jahrbücher für Systematik Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie 6: 387 (1885)
  13. subgen. Starbaeckiella Sacc. & P. Syd., Sylloge Fungorum 16: 519 (1902)
  14. Syd., Annales Mycologici 17 (1): 37 (1919)
  15. Syd. & P. Syd., Annales Mycologici 17 (1): 36 (1919)
  16. Höhn., Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Math.-naturw. Klasse Abt. I 128: 576 (1919)
  17. Vain., Acta Societatis pro Fauna et Flora Fennica 49 (2): 139 (1921)
  18. Cif. & Tomas., Atti dell'Istituto Botanico della Università e Laboratorio Crittogamico di Pavia 10 (1): 30, 58 (1953)
  19. Cif. & Tomas., Atti dell'Istituto Botanico della Università e Laboratorio Crittogamico di Pavia 10 (1): 37, 61 (1953)
  20. E.A. Thomas ex Cif. & Tomas., Atti dell'Istituto Botanico della Università e Laboratorio Crittogamico di Pavia 10 (1): 30, 57 (1953)
  21. Pyrenula. www.mycobank.org. Процитовано 2019-05-01. 
  22. Порядок пиренокарповые (Pyrenocarpales) (Н. С. Голубкова). 

ДжерелаРедагувати

  • Acharius, E. 1814. Synopsis Methodica Lichenum. :1-392 - P.117