Відкрити головне меню
«Прінсіпе де Астуріас»
SNS Principe de Asturias (R11) during Dragon Hammer 92.jpg
Служба
Тип/клас легкий авіаносець
Держава прапора Flag of Spain.svg Іспанія
Належність ВМС Іспанії
Верф «Empresa Nacional Bazán», Ферроль
Закладено 8 жовтня 1979 року
Спущено на воду 22 травня 1982 року
Введено в експлуатацію 30 травня 1988 року
Статус виведений зі складу флоту 6 лютого 2013 року
Параметри
Тоннаж 16 700 тонн
Довжина 195,9 м
Ширина 24,3 м
Осадка 9,4 м
Технічні дані
Силова установка 2 газотурбінні двигуни LM2500 потужністю 34 300 кВт (46 000 к.с.)
Швидкість 26 вузлів
Автономність плавання 6 500 миль на 20 вузлах
Екіпаж 763 чоловіки
Озброєння
Ракетне озброєння 4 x 20-мм ЗАК «Мерока»
Авіація 12-17 літаків, 6-10 вертольотів

«Прінсіпе де Астуріас» (ісп. Príncipe de Asturias (R-11)) — легкий авіаносець ВМС Іспанії

Зміст

Історія створенняРедагувати

Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був замовлений флотом 29 травня 1977 року для заміни авіаносця Dédalo. Закладений 8 жовтня 1979 року на верфі «Empresa Nacional Bazán», м.Ферроль. Спущений на воду 22 травня 1982 року, вступив у стрій 30 травня 1988 року. Спочатку корабель отримав назву «Almirante Carrero Blanco», але вона була відхилена з політичних мотивів. Пізніше пропонувались назви «Lepanto», «España», «Dédalo» та «Canarias», але врешті за тиждень до спуску на воду була присвоєна назва «Прінсіпе де Астуріас».

Початкова вартість будівництва корабля оцінювалась у 74 млн. дол., але реально вона склала 369 млн. дол.

КонструкціяРедагувати

Авіаносець «Прінсіпе де Астуріас» був розроблений на базі американського проекту SCS (англ. Sea Control Ship) 1970-х років, який, проте, так і не був реалізований.

Польотна палуба має розміри 175,3 x 29 м і в носовій частині завершується трампліном довжиною 46,5 м з кутом підйому 12°. Ангар одноярусний, розмірами 109 x 22 м, з якого літаки подаються на польотну палубу двома літакопідйомниками - носовим (18 x 9 м) та кормовим (10 x 15 м). Вантажопідйомність кожного - 29 т, час підйому літака - 30 с.

Силова установка складається з двох газотурбінних двигунів LM2500 потужністю 46 000 к.с., які через редуктор працюють на один вал та 5-лопасний гвинт. В режимі малого ходу (4,5 вузла) в режимі пошуку підводних човнів є ще один малий висувний гвинт, який приводиться в рух двома електричними двигунами потужністю 1 600 к.с.

Авіаносець може нести до 29 літальних апаратів (літаків та вертольотів) - 17 в ангарі та 12 на палубі. Зазвичай це 6-12 літаків McDonnell Douglas AV-8B Harrier II, 6-10 вертольотів протичовнової оборони Sikorsky SH-3 Sea King та 2-4 вертольоти РЕБ Bell 212.

Озброєння корабля складається з чотирьох 20-мм ЗАК «Мерока».

Радіоелектронне обладнання - бортова інформаційна управляюча система Tritán NTDS, радар SPS-52C для контролю за повітряним простором, радар SPS-55A для контролю за морською поверхнею, навігаційна система URN-25 (Tacan), система управління авіацією SPN-35A, система РЕБ FMC SRBOC Mk 36.

Історія використанняРедагувати

Після вступу у стрій авіаносець неодноразово брав участь в навчаннях та бойових операціях. Під час війни в Перській затоці у 1991 році разом з британськими, французькими, німецькими та італійськими кораблями брав участь в операції Cadex '91-1 у Середземному морі. У 1994 році брав участь в миротворчій операції UNPROFOR у складі оперативної групи 81-01 в Адріатиці.[1]

У 2005 році корабель взяв участь у церемонії, присвяченій 200-річчю Трафальгарської битви.

Оскільки річна вартість експлуатації корабля та групи його спроводу становила близько 100 млн. євро, а вартість модернізації - близько 400 млн. євро, що було нереальним внаслідок важкого економічного становища, то 6 лютого 2013 року авіаносець був виключений зі складу флоту[2][3]..

Авіагрупа була перебазована на новий іспанський авіаносець «Хуан Карлос I».

ПриміткиРедагувати

  1. Príncipe de Asturias, el buque que se batió contra Nelson y fue portaaviones. 5 de diciembre de 2012. 
  2. Flash Traffic: Farewell SPS Principe de Asturias. The Navy (Navy League of Australia) 75 (2): 16–17. April 2013. ISSN 1322-6231. 
  3. The Former Spanish Navy Flagship Vessel Is A Victim of Bugetary Cuts. Murcia Today. 6 February 2013. Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 2016-03-12. 

ЛітератураРедагувати

  • Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947 - 1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. ISBN 1557501327.
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. - Москва: Омега,2006 — 256 с.

ПосиланняРедагувати