Зозулин льон стиснутий

вид рослин
(Перенаправлено з Polytrichum strictum)
Зозулин льон стиснутий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina (Наземні рослини)
Мохи (Bryophyta)
Клас: Політрихові (Polytrichopsida)
Порядок: Політрихові (Polytrichales)
Родина: Політрихові (Polytrichaceae)
Рід: Зозулин льон (Polytrichum)
Вид: Зозулин льон стиснутий
Polytrichum strictum
Bridel, J. Bot. (Schrader), 1801
Посилання
Вікісховище: Polytrichum strictum
EOL: 923292
ITIS: 548005
NCBI: 129214

Зозулин льон стиснутий[1] (Polytrichum strictum) — вид мохів родини політрихових.

Назва ред.

В англійській мові має назву «волохатий болотний мох» (англ. bog haircap moss).[2]

Будова ред.

Вічнозелений мох, стебла (6-12 см) стрункі, зелені чи білувато-зелені, темно-бурі з віком, зростає у компактних пучках. Листочки (2-5 мм) стиснуті у сухому стані та розлогі у зволоженому. Polytrichum strictum дводомний з репродуктивними структурами чоловічої та жіночої статі, що виробляються окремо чоловічими та жіночими гаметофітами.

Поширення та середовище існування ред.

Polytrichum strictum зустрічається по всій Канаді, північній половині США, Гренландії, Ісландії, Фарерських островах, Північній Європі та Азії, а також Антарктиді та південній половині Південної Америки. В Антарктиці утворює великі мохові поля.[3] Зростає у тундрі, полярних болотах, луках, вологих альпійських тундрах, також у теплішому кліматі в реліктових болотах, на висотах та на гнилих пнях у вологих ялинових лісах.[4]

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Чекліст мохоподібних України. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 27 жовтня 2020.
  2. Polytrichum strictum. iNaturalist (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
  3. Українська Антарктида. Частина 3. Природна історія Антарктики | ХайВей. h.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 січня 2020.
  4. Polytrichum strictum in Flora of North America @ efloras.org. www.efloras.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 23 січня 2020.