Папуга-червоногуз
| Папуга-червоногуз | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Папуга-червоногуз синьоголовий (Pionus menstruus)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Pionias Finsch, 1868[2] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Папу́га-червоногу́з[3] (Pionus) — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці[4].
Опис ред.
Папуги-червоногузи — це папуги середнього розміру, середня довжина яких становить 24-30 см, а вага 179-295 г. Вони є схожими на амазонів і мають таку ж кремезну будову тіла, однак є дещо меншими, а політ їх є значно важчим. Навколо очей у папуг-червоногузів є кільця голої шкіри, колір якої різниться в залежості від виду, хвіст у них короткий, квадратної форми. Забарвлення менш яскраве, ніж у амазонів, однак при яскравому освітленні пера демонструють райдужний відблиск. Нижні покривні пера хвоста мають характерне червоне забарвлення. Папугам-червоногузам не притаманний статевий диморфізм.
Папуги-червоногузи живуть у вологих тропічних лісах на рівниннах і в передгір'ях, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються невеликими зграйками, ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами і насінням, іноді прилітають на поля, де живляться зерном. Голос гучний, різкий.
В кладці до 4 яєць, інкубаційний період триває 24 дні. Перші 10-15 днів насиджують лише самиці, потім до них долучаються самці. Пташенята покидають гніздо через 63-68 днів після вилуплення.
Види ред.
Виділяють вісім видів:[5]
- Папуга-червоногуз брунатний (Pionus fuscus)
- Папуга-червоногуз зеленоголовий (Pionus sordidus)
- Папуга-червоногуз зеленощокий (Pionus maximiliani)
- Папуга-червоногуз пурпурововолий (Pionus tumultuosus)
- Папуга-червоногуз сивоголовий (Pionus seniloides)[6]
- Папуга-червоногуз синьоголовий (Pionus menstruus)
- Папуга-червоногуз білолобий (Pionus senilis)
- Папуга-червоногуз бронзовокрилий (Pionus chalcopterus)
Етимологія ред.
Наукова назва роду Pionus походить від слова дав.-гр. πιονος — товстий.[7]
Примітки ред.
- ↑ J.G. Wagler. Monographia Psittacorum. Conspectus systematicus generum et specierum ex ordine Psittacorum, adjectis generum characteribus. „Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Klasse der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften”. 1, s. 497, 1832.
- ↑ O. Finsch: Die Papageien, monographisch bearbeitet. Cz. 2. Leiden: Brill, 1868, s. 366.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: New World and African Parrots (Psittacidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta3.01. [dostęp 2020-10-18].
(необхідна підписка)
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 серпня 2022.
- ↑ Pionus seniloides у базі Avibase.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 307. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- Joseph M. Forshaw: Parrots of the World: An Identification Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, and Woodstock, United Kingdom 2006. ISBN 978-0-691-09251-5
- Juniper, T., and M. Parr (1998). A Guide to the Parrots of the World. Pica Press, East Sussex. ISBN 1-873403-40-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |