Каїка червонолобий

вид птахів
(Перенаправлено з Pionopsitta)
Каїка червонолобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Каїка (Pionopsitta)
Bonaparte, 1854[2]
Вид: Каїка червонолобий
Pionopsitta pileata
(Scopoli, 1769)[3]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Psittacus pileatus Scopoli, 1769
Посилання
Вікісховище: Pionopsitta pileata
Віківиди: Pionopsitta pileata
EOL: 1178033
ITIS: 177763
МСОП: 22686090
NCBI: 285233

Ка́їка червонолобий[4] (Pionopsitta pileata) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[5]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Каїка (Pionopsitta). Раніше до цього роду відносили низку інших видів, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження вони були переведені до відновленого роду Pyrilia[6][7].

Опис ред.

 
Червонолобий каїка

Довжина птаха становить 22 см, вага 98—120 г. Довжина крила становить 141—152 мм, хвоста 64—76 мм, дзьоба 17—19 мм, цівки 14—16 мм. Самці мають переважно зелене забарвлення, горло у них синювате. На верхній частині голови червона пляма, скроні коричнюваті, шия оливково-зелена. Крила мають фіолетові краї, верхні і нижні покривні пера крил синьо-зелені, стегна і гузка жовто-зелені. Пера на надхвісті зелені з синіми краями, нижні покривні пера хвоста тьмяні, синьо-зелені. Дзьоб сіро-зелений, на кінці роговий, райдужки темно-карі, навколо очей кільця сірої голої шкіри, лапи сірі. У самиць червона пляма на голові відсутня, дзьоб світло-блакитний.

Поширення й екологія ред.

Червонолобі каїки мешкають на південному сході Бразилії (від південно-східної Баїї до Ріу-Гранді-ду-Сул), на сході Парагваю та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у вологих гірських і рівнинних атлантичних лісах, зокрема в лісах бразильської араукарії. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 2100 м над рівнем моря. Ведуть кочовий спосіб життя, з травня по вересень мігрують зграями між узбережжям і внутрішніми районами континенту. Живляться плодами, зокрема Euterpe edulis, подокарпусів і пасльону, а також насінням Solanum mauricianum і корою евкаліпту, відвідують фруктові сади. Сезон розмноження триває з листопаду по січень. Гніздяться в дуплах дерев, у кладці 2 яйця, в неволі до 5 яєць. Інкубаційний період триває 23—24 дні, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 7—8 тижнів після вилуплення.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Pionopsitta pileata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 серпня 2022
  2. Bonaparte, Charles Lucien Jules Laurent (1854). Revue et Magasin de Zoologie Pure et Appliquée. № (2)6. с. 152. 
  3. Scopoli, Giovanni Antonio: Annus I-(V) Historico-Naturalis. 1769, ss. 32–33. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 серпня 2022. 
  6. Ribas, C.; Gaban-Lima, R.; Miyaki, C.; Cracraft, J. (2005). Historical biogeography and diversification within the Neotropical parrot genus Pionopsitta (Aves: Psittacidae). Journal of Biogeography. 32 (8): 1409–1427. doi:10.1111/j.1365-2699.2005.01289.x. 
  7. Tavares, E.S., Baker, A.J., Pereira, S.L. & Miyaki, C.Y.. Phylogenetic relationships and historical biogeography of Neotropical parrots (Psittaciformes: Psittacidae: Arini) inferred from mitochondrial and nuclear DNA sequences. „Systematic Biology”. 55 (3), ss. 454–470, 2006. doi:10.1080/10635150600697390. 

Джерела ред.