Вівсянка-інка сіра
| Вівсянка-інка сіра | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Piezorina cinerea Lafresnaye, 1843[2][3] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Guiraca cinerea Piezorhina cinerea | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вівсянка-інка сіра[4] (Piezorina cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[5]. Ендемік Перу. Це єдиний представник монотипового роду Сіра вівсянка-інка (Piezorina).
Опис ред.
Довжина птаха становить 16,5 см. Верхня частина тіла сіра, обличчя чорнувате. Нижня частина тіла світліша, горло і живіт білуваті. Дзьоб жовтий, міцний, лапи жовтуваті.
Поширення і екологія ред.
Сірі вівсянки-інки мешкають в прибережних районах на північному заході Перу, від Тумбеса до Ла-Лібертада, одного разу булли зафіксовані в Еквадорі. Вони живуть в сухих, відкритих, пустельних регіонах, порослих сухими чагарниковими заростями. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Сірі вівсянки-інки зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться насінням і комахами, яких шукають на землі. Гніздування відбувається у травні-червні, в проміщку між посушливим сезоном і сезоном дощів. Гніздо чашоподібне. зроблене з рослинних волокон, скріплених павутинням, розміщується на дереві, в розвилці між гілками. В кладці 2-3 блакитнуватих яйця, поцяткованих коричневими плямами. Сірі вівсянки-інки іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Piezorina cinerea. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ de Lafresnaye, Frédéric (1843). G. Gross-Bec. Coccothraustes. Cuv. Magasin de zoologie, d'anatomie comparée et de palaéontologie. 2nd series (French) . 5 (Cl. 2): 2, Plate 30. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Bangs, Outram (1930). Types of birds now in the Museum of Comparative Zoölogy. Bulletin of the Museum of Comparative Zoology. 70 (4): 147–426 [370]. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |