Горихвістка філіпінська
| Горихвістка філіпінська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phoenicurus bicolor (Ogilvie-Grant, 1894) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Rhyacornis bicolor | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горихвістка філіпінська[2] (Phoenicurus bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Філіппін[4]. Раніше цей вид відносили до роду Коловодна горихвістка (Rhyacornis), однак за результатами молекулярно-генетичного досліджння був переведений до роду Горихвістка (Phoenicurus)[5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см. У самців верхня частина тіла темно-сіра, крила мають коричневий відтінок. Живіт, гузка, верхні покривні пера хвоста і хвіст рудувато-каштанові. У самиць надхвістя і хвіст більш тьмяні, коричневі.
Поширення і екологія ред.
Філіпінські горихвістки мешкають в горах Сьєрра-Мадре[en] і Кордильєра-Сентраль на острові Лусон, раніше зустрічалися також на острові Міндоро. Вони живуть на берегіх гірських річок і струмків в гірських тропічних лісах, на висоті понад 300 м над рівнем моря. Живляться дрібними комахами та іншими безхребетними.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція філіпінських горихвісток становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus bicolor. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
- ↑ Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 334—335.
- ↑ Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |