Фламінго жовтодзьобий

вид птахів
(Перенаправлено з Phoenicopterus jamesi)
Фламінго жовтодзьобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae)
Рід: Андійський фламінго (Phoenicoparrus )
Вид: Фламінго жовтодзьобий
Phoenicoparrus jamesi
Sclater, 1886
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Phoenicoparrus jamesi
Віківиди: Phoenicoparrus jamesi
EOL: 10461237
ITIS: 174981
МСОП: 106003773
NCBI: 704178

Фламінго жовтодзьобий[2] або фламі́нго Дже́ймса (Phoenicoparrus jamesi) — південноамериканський дуже рідкісний вид фламінго, що мешкає на гірських плато Анд в Перу, Болівії, Чилі та Аргентини. Філогенетично пов'язаний з видом Phoenicoparrus andinus, проте менший за нього (близько 90 см). Вважався повністю вимерлим, доки в 1956 році не виявили його гніздування на озері Колорадо в Південній Болівії. Занесений у Червоний список Міжнародного союзу охорони природи, статус — вид близький до загрозливого стану.

Живиться діатомовими водоростями. Деякі колонії птахів розташовані в суворих високогірних місцевостях. Про розмноження цього виду відомостей майже немає, відомо, що він гніздиться в колоніях іншого фламінго — Phoenicoparrus andinus.

Опис ред.

З довжиною тіла 90−92 см і масою близько 2 кг, фламінго Джеймса є одним із найдрібніших представників родини.[3] Довжина тіла малого фламінго (Phoeniconaias minor) становить 80—90 см[4], а близькоспорідненого андського фламінго (Phoenicoparrus andinus) — 102—110 см[5]. Альфредо Вільям Джонсон (Alfredo William Johnson) зазначив, що в суворих умовах Лагуна-Колорада, основного місцеперебування фламінго Джеймса, визначити менший розмір цього виду в порівнянні з іншими фламінговими важко. Птахів легко переплутати з молодими андськими фламінго.[6]

Статус збереження ред.

У 2008 році МСОП визначив , що цей вид перебуває під загрозою зникнення , оскільки популяції останніх трьох поколінь цього виду скоротилися.

Найбільшу загрозу для популяції цього виду становить знищення людиною середовища їх проживання. У місцевій культурі крадіжка яєць із гнізда та продаж їх була звичайною практикою, але з тих пір були вжиті заходи для контролю над цим. Екологічні загрози, такі як сильні опади, також можуть вплинути на розмноження виду. Загрози продуктивності діатомових водоростей також загрожують виду, якщо їм доступно достатньо їжі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Phoenicoparrus jamesi. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22697398A93612106. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22697398A93612106.en. Процитовано 2 June 2018.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Birds of the World: Puna Flamingo.
  4. del Hoyo J., Boesman P., Garcia E. F. J., Kirwan G. M. (21 лютого 2015). Lesser Flamingo (Phoeniconaias minor). Birds of the World (англ.). doi:10.2173/bow.lesfla1.01. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  5. Phoenicoparrus andinus: інформація на сайті МСОП (англ.)
  6. Johnson A. W., Behn F., Millie W. R. The South American flamingos : [арх. 13 квітня 2021] // Condor. — 1958. — Vol. 60. — P. 289—299.

Посилання ред.