Відкрити головне меню

Paul Bird Motorsport — британська спортивна мотогоночна команда, яка бере участь у змаганнях з шосейно-кільцевих мотоперегонів, таких як чемпіонат світу MotoGP та британський чемпіонат Супербайк (англ. British Superbike Championship). Заснована у 1996 році Полом Бірдом.[1]

Paul Bird Motorsport
Повна назва Paul Bird Motorsport
База Велика Британія Пенріт, Велика Британія
Керівники Пол Бірд
Сезон 2015 MotoGP
Статистика виступів у MotoGP
Дебют 2012
Остання гонка 2014
Місце в сезоні 2014 12
Інша інформація
Сайт pbmuk.net

ІсторіяРедагувати

З початку свого заснування, команда бере участь у різних класах британського чемпіонату з Aprilia і Honda, вигравши в 1999 році з Джоном МакГіннессом національний титул у класі 250cc. У той період «Paul Bird Motorsport» кілька разів бере участь у Гран-Прі Великої Британії по wild card, тричі у 1998-2000 роках в класі 500сс з Мак-Гіннессом на Honda NSR500 V2.

З 2001 по 2004 роки команда виступає у британському чемпіонаті Супербайк з Ducati, двічі зумівши виграти зі своїми пілотами чемпіонат: у 2002 році разом зі Стівом Хіслопом та Шейном Бірном у 2003-му. У 2002 році пілот команди Стюарт Істон виграє чемпіонат у категорії Supersport.

У 2008 році команда вперше бере участь у чемпіонаті світу Супербайк як повноцінний учасник.

Залишивши світовий чемпіонат Супербайк у 2012 році, команда заявилась для участі у серії MotoGP в «королівському» класі з пілотом Джеймсом Еллісоном, а також повернулася в британський чемпіонат Супербайк з Бірном та Істоном.[2]

У сезоні 2013 року команда в MotoGP була представлена двома пілотами, Майклом Лаверті та Йонні Ернандесом, які виступали на прототипах власної розробки команди PBM, а також мотоциклі ART від Aprilia відповідно.

На сезон 2014 Йонні Ернандес перейшов до команди «Energa T.I. Pramac Racing», на його місце у команду був запрошений австралійський гонщик Брок Паркес. Команда повністю перейшла до використання мотоциклів власної розробки. Гонщикам команди лише іноді вдавалося фінішувати в очковій зоні, проте на Гран-Прі Індіанаполісу відразу два гонщики приїхали успішно. Це сталося вперше за 3 роки виступів команди у MotoGP.[3]

Не маючи змоги конкурувати з представниками заводських команд, після завершення сезону команди вирішила знятись зі змагань у серії MotoGP та сконцентруватись на виступах у британському супербайку.[4]

Статистика виступівРедагувати

MotoGPРедагувати

У розрізі сезонівРедагувати

Сезон Клас Назва команди Мотоцикл Гонщик Гонки Пер Под ПП НК ОГ МГ Очки Місце
2012 MotoGP Paul Bird Motorsport ART 77   Джеймс Еллісон 18 0 0 0 0 35 16 35 11
2013 MotoGP Paul Bird Motorsport ART 68   Йонні Ернандес 13(18) 0(0) 0(0) 0(0) 0(0) 7(21) 18 10 12
PBM 50   Даміан Кудлін 5 0 0 0 0 0
PBM 70   Майкл Лаверті 18 0 0 0 0 3 25
2014 MotoGP Paul Bird Motorsport PBM 23   Брок Паркес 18 0 0 0 0 9 23 18 12
ART 70   Майкл Лаверті 18 0 0 0 0 9 24

Примітка:

  1. Результати у дужках відображають підсумковий результат за сезон, включаючи виступи у складі інших команд.

Цікаві фактиРедагувати

  • У сезоні 2013 спонсором команди у серії MotoGP був еротичний інтернет-портал.[5]
  • Після завершення сезону 2014 команда припинила участь у MotoGP. Свої 2 місця у складі гонщиків вона продала за 2 млн.  IRTA (міжнародній організації команд-учасниць змагань з дорожніх гонок).[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Marco F. (17.09.2009). Kawasaki World SBK Racing Team: la parola al proprietario Paul Bird (іт.). Blogo.it. Процитовано 02.07.2013. 
  2. BSB: Paul Bird Motorsport al lavoro per la stagione 2012 (іт.). Xavier Web S.r.l. 19.12.2011. Процитовано 02.07.2013. [недоступне посилання з лютий 2019]
  3. First points of 2014 for Laverty. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 12.08.2014. Процитовано 12.08.2014. 
  4. Hayley McCrystal (13.08.2014). PBM drop MotoGP slots in favour of British Superbike. motorbiketimes.com (англ.). Процитовано 27.11.2014. 
  5. Sharleena Wirsing (04.03.2014). Erotikfilm-Portal sponsert Paul Bird Motorsport. speedweek.com (нім.). Процитовано 27.11.2014. 
  6. Ivo Schützbach (11.08.2014). Feierabend: Paul Bird verkauft seine MotoGP-Plätze. speedweek.com (нім.). Процитовано 27.11.2014. 

ДжерелаРедагувати