Palaeeudyptes
†Palaeeudyptes Час існування: еоцен — олігоцен, 50-27 млн років тому | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Художнє зображення Palaeeudyptes klekowskii
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
Palaeeudyptes antarcticus | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Notodyptes Marples, 1953 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Palaeeudyptes — викопний рід пінгвінів, що існував упродовж еоцену та олігоцену (50—27 млн років тому).
Опис
ред.За розмірами Palaeeudyptes були більшими, ніж сучасні пінгвіни, причому найдрібніші види сягали розмірів пінгвіна імператорського, а найбільші — близько 2 метрів заввишки.
Скам'янілості
ред.Два види, P. gunnari і P. klekowskii, відомі з численних решток, знайдених у середньо- або пізньоеоценових відкладеннях (від 34 до 50 млн років тому) формації Ла Месета на острові Сеймур в Антарктиці. P. antarcticus, перший описаний викопний пінгвін, відомий лише з одного неповного тарсометатаруса, знайденого у пізньоолігоценовому вапняку формації Отекаїке (23—28 млн років) у місті Какану, Нова Зеландія. Другий вид з Нової Зеландії, P. marplesi, відомий з фрагментів скелета, в основному кісток ніг, з середнього або пізнього еоцену формації Бернсайда (34 до 40 млн років. До цих видів також попередньо віднесено низку інших решток. Проблема з невизначеними новозеландськими фосиліями полягає в тому, що вони принаймні частково мають проміжні розміри між двома видами. Можливо, P. marplesi еволюціонував на менший P. antarcticus. Кістки, невіднесені до жодного з видів, також були виявлені на острові Сеймур, але в цих випадках вони можуть бути неповнолітніми особами або просто занадто пошкоджені, щоб мати діагностичну цінність.
Крім того, неповний правий тибіотарсус та одна ліва плечова кістка представника роду були знайдені поблизу Аделаїди в Австралії. Також часткова плечова кістка, що належала Palaeeudyptes, виявлена на півдні Чилі.
Викопний рід Wimanornis, що описаний на рештках двох плечових кісток, можливо, є синонімом P. gunnari.
Див. також
ред.Література
ред.- Huxley, Thomas Henry (1859): On a fossil bird and a fossil cetacean from New Zealand. Quart. Jour. Geol. Soc. London 15: 670—677.
- Jadwiszczak, Piotr (2006): Eocene penguins of Seymour Island, Antarctica: Taxonomy. Polish Polar Research 27(1): 3–62. PDF fulltext [Архівовано 24 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Simpson, George Gaylord (1946): Fossil penguins. Bull. Am. Mus. Nat. Hist. 87: 7-99. PDF fulltext [Архівовано 11 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Simpson, George Gaylord (1971): A review of the pre-Pleistocene penguins of New Zealand. Bulletin of the American Museum of Natural History 144: 319—378. PDF fulltext [Архівовано 11 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Sallaberry, M., Yury-Yáñez, R., Otero, R. A., Soto-Acuña, S., and Torres G.,T. (2010): Eocene Birds from the Western Margin of Southernmost South America. Journal of Paleontology; November 2010; v. 84; no. 6; p. 1061-1070; DOI:10.1666/09-157.1 [1]
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |