Сплюшка білолоба
| Сплюшка білолоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus sagittatus (Cassin, 1849)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ephialtes sagittatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка білолоба[3] (Otus sagittatus) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[4]. Мешкає на Малайському півострові.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 25-28 см, вага 110-140 г. Верхня частина тіла темно-рудувато-коричнева або рудувато-каштанова. Обличчя світло-рудувато-коричневе, на лобі велика білувата плями, над очима окаймлена білуватими "бровами". які ідуть до пір'яних "вух". Нижня частина тіла світло-рудувато-коричнева, горло і груди поцятковані невеликими коричневими плямками. Хвіст відносно довгий. Райдужки темно-карі, дзьоб блакитнувато-білий, восковиця світло-блакитнувато-зелена, лапи оперені, пальці тілесного кольору, кігті блакитнувато-білі. Голос — приглушене, одноманітне угукання.
Поширення і екологія ред.
Білолобі сплюшки поширені від південно-східної М'янми (Танінтаї) і західного Таїланду (Так) через перешийок Кра до Малакки. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться переважно метеликами та іншими комахами. Сезон розмноження триває з лютого по березень.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білолобих сплюшок становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Otus sagittatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022
- ↑ Cassin, John (1849). Species of owls, presumed to be undescribed, specimens of which are in the collection of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 4: 121–125 [121].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |