Сплюшка мікронезійська
| Сплюшка мікронезійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus podarginus (Hartlaub & Finsch, 1872) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Noctua podargina Pyrrhoglaux podargina Pyrroglaux podargina Pyrroglaux podarginus Otus podarina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка міндорійська[2] (Otus podarginus) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Палау. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Мікронезійська сплюшка (Pyrroglaux), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження він був переведений до роду Сплюшка (Otus)[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 22 см. У самців лицевий диск світло-рудувато-охристий, поцяткована вузькими більш темними, іржасто-коричневими концентричними кільцями. Лоб і "брови" білуваті з іржасто-бурим відтінком, поцятковані вузькими чорно-бурими смугами. Верхня частина голови і верхня частина тіла іржасто-коричневі. Пера на плечах білі з чорними кінчиками. Крила іржасто-піщаного кольору, поцятковані світлими, іржасто-охристими смугами. Хвіст іржасто-коричневий, поцяткований нечіткими темно-коричневими смугами. Горло білувато-іржасто-коричневе. Груди світло-іржасто-коричневі, поцятковані білими і чорними смугами. Живіт світлий, іржасто-коричневий.
У самиць верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована чорними смужками. Нижня частина тіла іржасто-коричнева, поцяткована світлими білувато-коричневими смужками. Молоді птахи мають світло-іржасто-коричневе забарвлення, живіт у них більш світлий, тім'я і спина більш темні. Райдужки карі або оранжево-жовті, дзьоб і лапи білуваті. Голос самця — серія чітких криків «квук, квук», які видаються з інтервалом більше секунди. Крик самиці схожий, однак більш пронизливий. Під час сезону розмноження пари кричать дуетом.
Поширення і екологія ред.
Мікронезійські сплюшки мешкають на островах Бабелдаоб, Корор[en], Пелеліу[de], Уруктапель[de] і Анґаур[de] в архіпелазі Каролінських островів. Вони живуть в тропічних лісах, мангрових заростях і садах. Ведуть нічний спосіб життя, живляться комахами та іншими безхребетними, зокрема дощовими черв'яками. Сезон розмноження триває з лютого по березень. Гніздяться в дуплах дерев, кладці 3-4 яйця розміром 34,3×31,7 мм. Пари залишаються разом протягом всього року.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Otus podarginus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 жовтня 2022.
- ↑ Salter, J.F.; Oliveros, C.H.; Hosner, P.A.; Manthey, J.D.; Robbins, M.B.; Moyle, R.G.; Brumfield, R.T.; Faircloth, B.C. (2019). Extensive paraphyly in the typical owl family (Strigidae). The Auk. 137 (ukz070). doi:10.1093/auk/ukz070.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |