Дрохвові

Дрохвові (Otididae) — родина птахів, яку виділяють в окремий ряд Otidiformes. Птахи середніх та великих розмірів, за зовнішнім виглядом нагадують куроподібних. Поширені у Старому Світі та Австралії.

Дрохва

Хохітва

Морфологічні ознаки

Птахи середніх та крупних розмірів, деякі — найважчі серед сучасних літаючих птахів. Рекордна маса (21—22 кг) зареєстрована у дрохви та Ardeotis kori, найменші за розміром представники — Sypheotides indicus (500—700 г). Оперення верхньої частини тіла маскувальне, варіює від сірого до коричневого з білою та чорною строкатістю. Черевний бік тіла білий, вохристий, чорний або блакитнуватий. Виражений статевий диморфізм. Самці яскравіші та значно більші за самок. Для самців характерним є розвиток різноманітного прикрашаючого пір'я (вуса, чубчики, комірці тощо), які птахи демонструють під час токування. Статура дрохвових міцна. Потужні та довгі ноги мають лише 3 передніх пальці. Шийних хребців 16—17. Цівку вкривають шестигранні щитки. Крила великі та широкі, другорядні махові за довжиною такі самі як першорядні. Хвіст невеликий, але широкий, з 12-20 стерновими перами. Шия видовжена. Характерна сплющена голова. Дзьоб сплющений, гострий та широкий при основі. Добре розвинені сліпі кишки. Куприкової залози немає. Пух росте тільки по аптеріям.

Поширення та місця існування

Дрохвові поширені у Старому Світі та Австралії. Найрізноманітніші в Африці (18 видів, 15 з яких — ендеміки). У Палеарктиці та Індо-Малайській області гніздяться по 3 види, в Австралії — 1. Населяють степи, савани, напівпустелі та пустелі. Деякі віддають перевагу відкритим чагарниковим біотопам, заходять у розріджені ліси. Добре ходять та бігають. Від небезпеки зазвичай утікають пішки. Великі види злітають з невеликого розбігу.

Особливості екології

Системи шлюбних відносин досить складні. У деяких існують моногамні пари, більшості властива полігамія та проміскуїтет. Самці токують поодинці або групами на землі або у повітрі, з демонстраційними зльотами. Гніздяться поодиноко або територіальними групами. Яйця насиджують самки. У кладці зазвичай 1—2 яйця, але у палеарктичних дроф та представників роду Sypheotides — до 6 яєць. Інкубація близько місяця. Пташенята виводкові, народжуються зрячими, добре опушеними (забарвлення строкате, маскувальне); годуються самостійно. Виховуються тільки самками. Стають здатними до польоту у віці близько 2 місяців, у великих видів — пізніше. Деякі види (дрохва, стрепет та ін.) у позагніздовий період збираються у великі зграї. Палеарктичні види здійснюють справжні щорічні сезонні міграції, тоді як тропічні та субтропічні види протягом року здійснюють впорядковані кочівлі.

Статевозрілими стають у 2—3 роки.

Дрохвові всеїдні, але основу живлення складають рослинна їжа — листя, бруньки, квіти, насіння, сходи рослин. Поїдають також різноманітних комах (жуків, саранових тощо), ящірок, дрібних гризунів, яйця та пташенят птахів, що гніздяться на землі.

Значення та охорона

Багато видів у минулому мали значення як мисливська дичина. Через катастрофічне скорочення чисельності протягом останнього століття багато видів стали рідкісними. В Україні зустрічається дрохва та хохітва, занесені до Червоної книги України, полювати на них заборонено.

Філогенія та систематика

Традиційно дрохвових відносили до ряду журавлеподібних, а пізніше на основі молекулярних даних виділили в окремий ряд Otidiformes. Їх найближчими родичами виявилися зозулеві, а більш далекими — туракові. Ці три групи утворюють кладу Otidimorphae. Час розділення дрохвових та зозулевих за молекулярними даними оцінюють приблизно в 50-60 млн років тому, але в палеонтологічному літописі дрохвові з'являються напрочуд пізно: їхні найдавніші надійно ідентифіковані викопні рештки належать до пліоцену Євразії та Північної Африки (є й сумнівні знахідки міоценового віку).

Родина дрохвових нараховує 8—11 родів, що включають 22—27 видів (згідно з класифікацією Міжнародного союзу орнітологів — 11 родів із 26 видами):

• Рід Дрохва (Otis)
  • Дрохва (Otis tarda)
• Рід Чорна дрохва (Afrotis)
  • Дрохва чорна (Afrotis afra)
  • Дрохва світлокрила (Afrotis afraoides)
• Рід Велика дрохва (Ardeotis)
  • Дрохва аравійська Ardeotis arabs
  • Дрохва африканська (Ardeotis kori)
  • Дрохва індійська (Ardeotis nigriceps)
  • Дрохва австралійська (Ardeotis australis)
• Рід Chlamydotis
  • Джек (Chlamydotis undulata)
  • Chlamydotis macqueenii
• Рід Темнохвоста дрохва (Neotis)
  • Дрохва чорноголова (Neotis ludwigii)
  • Дрохва кафрська (Neotis denhami)
  • Дрохва ефіопська (Neotis heuglinii)
  • Дрохва нубійська (Neotis nuba)
• Рід Корхаан (Eupodotis)
  • Корхаан білочеревий (Eupodotis senegalensis)
  • Корхаан блакитний (Eupodotis caerulescens)
  • Корхаан чорногорлий (Eupodotis vigorsii)
  • Корхаан намібійський (Eupodotis rueppellii)
  • Корхаан малий Eupodotis humilis
• Рід Чубата дрохва (Lophotis)
  • Дрохва рудочуба (Lophotis ruficrista)
  • Дрохва сахелева (Lophotis savilei)
  • Дрохва сомалійська (Lophotis gindiana)
• Рід Чорночерева дрохва (Lissotis)
  • Дрохва чорночерева (Lissotis melanogaster)
  • Дрохва суданська (Lissotis hartlaubii)
• Рід Бенгальський флорікан (Houbaropsis)
  • Флорікан бенгальський (Houbaropsis bengalensis)
• Рід Флорікан (Sypheotides)
  • Флорікан індійський (Sypheotides indica)
• Рід Хохітва (Tetrax)
  • Хохітва (Tetrax tetrax)

Викопні форми

• †Gryzaja Zubareva 1939
• †Ioriotis Burchak-Abramovich & Vekua 1981
• †Miootis Umanskaya 1979
• †Pleotis Hou 1982

Посилання

• Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
• Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
• BUSTARDS Otididae [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] by Don Roberson (англ.)