Сурмоцвіт індійський
Oroxylum indicum у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Oroxylum indicum у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Біньйонієві (Bignoniaceae)
Рід: Сурмоцвіт (Oroxylum)
Вид: Сурмоцвіт індійський
Oroxylum indicum
(L.) Benth. ex Kurz
Синоніми[2]
* Arthrophyllum ceylanicum Miq.
  • Arthrophyllum reticulatum Blume ex Miq.
  • Bignonia indica L.
  • Bignonia lugubris Salisb.
  • Bignonia pentandra Lour.
  • Bignonia quadripinnata Blanco
  • Bignonia tripinnata Noronha
  • Bignonia tuberculata Roxb. ex DC.
  • Calosanthes indica (L.) Blume
  • Hippoxylon indica (L.) Raf.
  • Oroxylum flavum Rehder
  • Oroxylum indicum Vent. nom. inval.[1]
  • Spathodea indica (L.) Pers.
Посилання
Вікісховище: Oroxylum indicum
EOL: 2895129
IPNI: 110175-1
NCBI: 83951

Oroxylum indicum — вид дерев роду Oroxylum.

Назва

ред.

Великі черешки листків опадають з дерева і утворюють купу, що нагадує кістки, за що у англійській мові дерево отримало назву «дерево зламаних кісток» (англ. Broken bones plant). За сморід від квіток, що розпускаються вночі, отримало «нічний жах» (англ. Mid night horror). За трубчасті квіти дерево називають «сурмоцвіт». У Китаї має назву «метеликове дерево» через форму насінин. В Таїланді має назву тай. เพกา «шкіряний язик» та «небесний язик» за зовнішнім видом стручків.

 
Квіти сурмоцвіта
 
«Небесний язик» на базарі у Бангкоці

Будова

ред.

Дерево досягає 12 м вистоти. Потрійноперисте листя має великі основні черешки до 180 см довжини, з яких відходять 5 та більше другорядних черешків з гладенькими загостреними листочками. Квіти з'являються у китицях, пурпурові ззовні і блідо-жовті всередині. Стручки з насінням досягають 1 метра у довжину звисають з гілок.

Життєвий цикл

ред.

Квіти зацвітають вночі, розповсюджуючи сильний смердючий запах, що приманює кажанів для запилення. Цвіте влітку. Плоди дозрівають у листопаді. Дозрілі стручки розкриваються і випускають крилате насіння, що розлітається навколо немов метелики. Сурмоцвіт має невизначені стосунки з актинобактерією Pseudonocardia oroxyli, яку китайські науковці знайшли і виділили з коріння дерева.[3]

Поширення та середовище існування

ред.

Росте у тропічних країнах Азії. Зустрічається у Індії, Японії, Китаї, Шрі-Ланці, Таїланді, Малайзії переважно у ярах та болотистих місцях до висоти 1200 м над рівнем моря.[4]

Практичне використання

ред.

Через свій дивний вигляд використовується як декоративна рослина. У Таїланді квіти та стручки вживають у їжу. Має гіркуватий присмак. Має антибактеріальні, антигрибкові, сечогінні властивості. Широко використовується у народній та аюрведичній медицині.[5]

Примітки

ред.
  1. The International Plant Names Index. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  2. The Plant List: A Working List of All Plant Species. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 24 січня 2016.
  3. Gu, Qiang; Luo, Hongli; Zheng, Wen; Liu, Zhiheng; Huang, Ying (1 вересня 2006). Pseudonocardia oroxyli sp. nov., a novel actinomycete isolated from surface-sterilized Oroxylum indicum root. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology. Т. 56, № Pt 9. с. 2193—2197. doi:10.1099/ijs.0.64385-0. ISSN 1466-5026. PMID 16957120. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  4. Harminder, V Singh, AK Chaudhary. A Review on the taxonomy, ethnobotany, chemistry and pharmacology of Oroxylum indicum vent. Indian Journal of Pharmaceutical Science (eng) . Архів оригіналу за 29 січня 2016.
  5. Dorr, Subhuti Dharmananda / Christopher. Oroxylum. www.itmonline.org. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 24 січня 2016.

Джерела

ред.