Відкрити головне меню

Omega або OmegA (її зображення[2]) — ракета-носій, що належить до середнього класу і розробляється американською компанією Northrop Grumman Innovation Systems (колишня Orbital ATK[en]). Призначена виконувати польоти для Повітряних сил США (ПС США) та запускати комерційні супутники.[3] Для того, щоб ракета стала дохідною, необхідно буде здійснювати 5-6 запусків на рік.

Omega
Призначення космічні польоти
Виробник Northrop Grumman Innovation Systems (Orbital ATK)
Країна США
вартість запуску (2017) $100 млн.[1]
Розміри
Висота 59,84 м
Діаметр перш. ступінь: 3,71 м
третій ступ.: 5,25 м
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
ГПО
4'900—10'100 кг
Вантаж на
ГСО
OmegA Heavy: 7'800 кг
Споріднені ракети
Родина ракети, що складаються із елементів Шаттла[en]
Аналоги New Glenn, Delta IV Heavy, Великий похід-5, Вулкан
Історія запусків
Статус проектується
Космодроми
Всього запусків 0
Перший запуск 2021 (план.)
Прискорювач (Ступінь 0) - GEM-63 або 63XL
No прискорювача 0-6
Діаметр 1,6 м
Двигуни
Тяга кН
Питомий імпульс 279,3 с
Паливо HTPB
ступінь - Перший
Довжина 22 м, Heavy: 37,5 м
Діаметр 3,71 м
Повна маса 270'000 кг,
Heavy: ~540'000 кг
Двигуни Castor 600 або
Castor 1200 (Heavy)
похідні від прискорювачів Шаттла[en]
Тяга кН
Паливо HTPB
ступінь - Другий
Довжина 12,69 м
Діаметр 3,71 м
Повна маса 140'000 кг
Двигуни Castor 300
на 1-сегментному прискор. Шаттла
Тяга кН
Паливо HTPB
ступінь - Третій
Двигуни 2 од. RL10 C-5-1
Тяга 101,8 кН
Питомий імпульс вакуум: 450 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень

ІсторіяРедагувати

У січні 2016 року Orbital ATK підписала контракт із ПС США щодо розробки технологій для нової ракети, які б дозволили уникнути залежності від російських двигунів РД-180. Залежно від успішності виконання завдання, компанія отримає від $31,1 до $124,8 млн.[4]

У квітні 2018 року компанія повідомила, що назвала свою ракету «Omega», а у змаганні щодо можливості встановлення на третій ступінь між двигунами BE-3U та RL10 C-5-1 переміг останній.[5]

На початок літа 2018 року доля ракети залежала від подальшого фінансування її розробки ПС США.

КонструкціяРедагувати

Omega схожа на відмінені проекти Арес I та Liberty[en], які містили п'ятисегментні твердопаливні ракетні прискорювачі (ТПРП) та кріогенний (з надохолодженими елементами палива) другий ступінь.

 
Схема ТПРП Шаттла

Початково планувалося, що ракета буде двоступеневою із чотирисегментним ТПРП у ролі центрального ядра першого ступеня. Однак наразі конструкція Omega має наступний вигляд:

  • Перший ступінь — базова конфігурація має у центральному ядрі Castor 600[en] та у версії Heavy — Castor 1200. Це — ракетні ступені виробництва Orbital ATK, конструкція яких походить від ТПРП Спейс Шаттла. Мають два або чотири сегменти відповідно, залежно від чого змінюється їх висота.
Боковими прискорювачами в кількості до 6 одиниць є Graphite-Epoxy Motor[en] 63 або 63XL, які також розробляє Orbital ATK.
  • Другий ступінь — односегментний Castor 300.
  • Третій ступінь оснащений двома рідкопаливними двигунами RL10 C-5-1.

На відміну від прискорювачів Шаттла, що мали металевий кожух, прискорювачі від Orbital виготовлятимуть із вуглепластика. А деякі бортові системи Omega будуть скопійовані із інших ракет компанії, таких як Антарес, Пегас та Minotaur. Перше зробить ракету легшою, а друге — здешевить її.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б James Dean (6 квітня 2017). Orbital ATK оптимістична щодо своєї ракети та її запуску із KSC. Florida Today. (англ.)
  2. Зображення ракети Omega. 17 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2018. 
  3. Clark, Stephen (27 травня 2016). Деталі оприлюдненої ракети від Orbital ATK. Spaceflight Now. (англ.)
  4. Mike Gruss (13 січня 2016). Orbital ATK та SpaceX виграють контракти від Повітряних сил США. SpaceNews.com. (англ.)
  5. Orbital ATK (17 квітня 2018). Допис у Twitter. Процитовано 27 травня 2018. (англ.)