Ostchem Holding AG — холдингова компанія, яка об'єднує групу хімічних підприємств, що виробляють мінеральні добрива, органічні кислоти, діоксид титану, кальциновану соду, рідкий азот та інші хімічні продукти. OSTCHEM Holding входить до складу фінансово-промислової групи «Group DF» Дмитра Фірташа. Група володіє компаніями і підприємствами в Східній, Центральній Європі та Центральній Азії, включаючи Україну, Естонію, Росію, Швейцарію, Італію.

OSTCHEM HOLDING AG
Типхолдингова група
Галузьхімічна промисловість
Засновано2004
Штаб-квартираУкраїна, Естонія, Таджикистан
Продукціямінеральні добрива, органічні кислоти, діоксид титану, кальцинована сода, азотні добрива, технічний кисень
Виторг$2 млрд. (2011)
Власник(и)Дмитро Фірташ
Співробітники23,000 чоловік
ostchem.com/uk

Структура

ред.

До складу OSTCHEM входять наступні підприємства[1]:

Діяльність

ред.

Хімічні підприємства групи виробляють і здійснюють міжнародні поставки мінеральних добрив, органічних кислот, рідкого азоту, технічного кисню та іншої продукції. Group DF належить 90% акцій компанії OSTCHEM Holding. Виробництво мінеральних добрив є одним з основних напрямків бізнесу групи компаній Дмитра Фірташа Group DF. Цей напрям представлено холдинговою компанією OSTCHEM, в яку входять активи групи з виробництва та реалізації мінеральних добрив з сукупним доходом у 2 млрд дол. США, за результатами 2011 року.

Зараз, OSTCHEM забезпечує 2,5% світового споживання ІАС і 1,4% світового споживання КАС. Крім OSTCHEM, Group DF також виробляє амофос на українському підприємстві «Ukrainian Chemical Products», що виробляє діоксид титану.

Підприємство OSTCHEM включає завод «Nitrofert», який є єдиним виробником аміаку і карбаміду в Естонії. Проте, основні виробничі потужності OSTCHEM сконцентровані в Україні.

Україна

ред.

Зараз, компанія володіє чотирма українськими виробниками азотних добрив: Концерн «Азот» (Черкаси)[2], Концерн Стирол (Горлівка)[3], Сєвєродонецький Азот[4] та Рівнеазот (Рівне)[5]. OSTCHEM демонструє найвищі темпи приросту капітальних інвестицій та об'ємів виробництва серед усіх хімічних компаній України.[6] Верховний Суд скасував рішення суду м. Южний, за яким Ostchem Holding Limited мала право на примусове стягнення на території України з ПАТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) 5,2 млрд грн непогашеного основного боргу і 1,57 млрд нарахованої пені за рішенням Стокгольмського арбітражу, і направив справу на новий розгляд до суду нижчої інстанції.[7]

Постачання газу

ред.

Навесні 2011 року холдинг Ostchem зміцнив своє становище в Україні, отримавши право на імпорт середньоазійського газу для підприємств хімічної галузі. Компанія в 2011 році купувала газ в Туркменістані, Узбекистані та Казахстані, імпортуючи за рік палива на 4,8 млрд кубометрів. Але вже з 2012 року Ostchem стала купувати газ безпосередньо у «Газпрому»[8]. Ostchem, витіснивши державну монополію НАК «Нафтогаз України», отримав особливі цінові умови на постачання газу. У січні «Нафтогаз» був єдиним імпортером російського газу в країну, в тому числі й для Ostchem, який закупив у «Газпрому» 2,4 млрд кубів. Але з лютого 2013 року ситуація змінилася. «Нафтогаз» закупив у Росії всього 0,4 млрд кубометрів, а Ostchem — 2,4 млрд, перевищивши свої квартальні потреби.[9].

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. ag OSTCHEM HOLDING AG[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Черкасское ПАО «Азот», входящее в Ostchem. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  3. Ostchem купил горловский концерн «Стирол». Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  4. Официальный сайт СЕВЕРОДОНЕЦКОГО «АЗОТА». Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  5. Официальный сайт Ривнеазота
  6. Центр изменений. Как меняется украинский химпром. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  7. InterFax-Україна. Верховний Суд направив справу про сплату ОПЗ 6,77 млрд грн боргу компанії Фірташа на новий розгляд (ua) . Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  8. Фирташ резко сократил импорт газа. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  9. Ostchem. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.

Посилання

ред.