Відкрити головне меню

New Shepard — це система космічного запуску багаторазового використання з вертикальним зльотом і вертикальною посадкою,[1] суборбітальна пілотована ракета, яка в даний час розробляється Blue Origin, компанією, що належить Amazon.com, її засновник — Джефф Безос. Розробляється як комерційна програма для суборбітального космічного туризму. New Shepard — названа на честь американського астронавта Алана Шепарда.

New Shepard
New Shepard booster at Oshkosh Airventure 2017 02 (36143645465).jpg
Призначення Суборорбітальна ракета-носій
Виробник Blue Origin
Країна США США
Розміри
Ступенів 1
Історія запусків
Космодроми Corn Ranch, Техас, США
Всього запусків 8
Успішних 8
Перший ступінь
Двигуни 1 BE-3
Тяга 490 кН
Тривалість горіння 110 с
Паливо Рідкий водень/Рідкий кисень LOX

Тестування прототипу двигуна і космічного корабля розпочались у 2006 році, а повномасштабна розробка двигуна BE-3 розпочалась на початку 2010-х і була завершена у 2015 році.[2]Непілотований тестовий політ капсули New Shepard разом з руховим модулем розпочався у 2015 році. Польоти з пасажирами планується здійснити 2018 року, комерційні запуски  наприкінці 2018 року.[3][4]

23 листопада 2015 року після досягнення висоти 100.5 км, космічний апарат успішно здійснив вертикальну м'яку посадку — це був перший раз, коли ракета повернулась з космосу і здійснила вертикальну посадку.[5][6] Три додаткові тестові польоти були здійснені тим самим засобом впродовж перших шести місяців 2016 року. П'ятий і фінальний політ ракети був здійснений у жовтні 2016 року для тестування рятувальної системи капсули.[7] Перші пілотовані тести планується здійснити у 2018 році.[8]

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перший транспортний засіб Blue Origin і розробка двигунаРедагувати

Перший транспортний засіб кампанії — Goddard був сконструйований на потужностях Blue Origin біля Сіетлу, Вашингтон. Розробка системи почалася компанією в 2006 році. Тоді ж компанія купила ділянку площею близько 668 км² в штаті Техас для будівництва стартового комплексу й інших будівель. Випробувальний політ першого прототипу відбувся 13 листопада 2006 року.[9][10] Проектний менеджер Роб Майєрсон зазначив, що Техас обраний в якості пускового майданчика частково через історичні зв'язки штату з аерокосмічною галуззю, також він додав, що виготовлення транспортних засобів здійснюватиметься не в Техасі.[11]

Для розробки системи New Shepard необхідно було створити також і капсулу, проектування конструкції капсули розпочалось на початку 2000-х. 19 жовтня 2012 року, Blue Origin успішно здійснила випробування рятувальної системи повномасштабного макету пілотованої капсули на пусковому майданчику у Техасі. Під час тестування капсула запустила спеціальний двигун і від'єдналась від симулятора ракети-носія. Пілотована капсула піднялась до 703 км, після чого безпечно здійснила посадку за допомогою парашутів.[12][13]

У квітні 2015 року, Blue Origin анонсувала, що вони закінчили тестування BE-3, який буде встановлений на космічному кораблі New Shepard. Компанія також зазначила, що початок польотних випробувань New Shepard запланований на 2015 рік. Того ж місяця Федеральне управління цивільної авіації США повідомило, що документи для здійснення тестових польотів вже затверджена, тестові випробування планується розпочати в середині травня 2015 року.[14]

Станом на лютий 2016, побудовано три космічні кораблі New Shepard. Перший було втрачено під час тесту у квітні 2015, другий здійснив два польоти, третій вже було виготовлено на фабриці Blue Origin у Кенті, Вашингтон.

Програма політних випробуваньРедагувати

Кількарічна програма тестових польотів розпочалась у 2015 році[15] і тривала до 2017. В середині 2016 року програма тестів була успішною і Blue Origin почала здійснювати суборбітальні дослідження для університетів і НАСА.[16]

Дата Транспортний
засіб
Примітки
29 квітня 2015 New Shepard 1 29 квітня 2015 року капсула досягла висоти 93.5 км і успішно приземлилася, посадка ракети не вдалася.[17]
23 листопада 2015 New Shepard 2 Успішна посадка на Землю ракети «New Shepard» після запуску.[18]
22 січня 2016 New Shepard 2 Здійснено другий успішний запуск. «New Shepard» досяг висоти 101,7 км, після чого капсула і двигун м'яко повернулися на землю для відновлення і повторного використання[19]
2 квітня 2016 New Shepard 2 Ракета-носій New Shepard виконала третій політ, досягши висоти у 103,8 км і успішно приземлившись у визначеному місці.[20]
19 червня 2016 New Shepard 2 Здійснено новий політ ракети-носія New Shepard. Цього разу непілотована капсула із науковим обладнанням, від'єднавшись від носія, досягла висоти у 101 км, після чого успішно приземлилася. Носій також успішно приземлився у визначеному місці.[21]
5 жовтня 2016 New Shepard 2 Здійснено п'ятий тестовий запуск ракети «New Shepard» з випробуванням системи аварійного порятунку (САП).[22].
12 грудня 2017 New Shepard 3 Успішний суборбітальний політ і приземлення. Перший запуск New Shepard 3 і нової капсули для екіпажу 2.0.[23]

New Shepard 1Редагувати

 
New Shepard2 у 2017 році

Перший політ повномасштабного транспортного засобу New Shepard 1[24]було здійснено 29 квітня 2015 року. Ракета досягла висоти 93.5 км. Під час тестового польоту капсула успішно здійснила посадку за допомогою парашутів, ракета-носій розбилась під час спуску через помилку в роботі гідравліки системи управління транспортного засобу.[25][26]

New Shepard 2Редагувати

New Shepard 2, другий повномасштабний тестовий транспортний засіб. Він здійснив 5 успішних тестових польоти у 2015 і 2016 роках і був списаний після п'ятого польоту у жовтні 2016 року.

Перше вертикальне м'яке приземленняРедагувати

Після втрати апарату New Shepard 1, був побудований новий зразок — New Shepard 2. Його перший політ,[24] який є другим тестовим польотом транспортних засобів New Shepard загалом, відбувся 23 листопада 2015 року. Апарат досяг висоти 100.5 км і успішно приземлився на землю, так само як і капсула.[5][6]Ракета-носій успішно здійснила м'яку вертикальну посадку.[6] Це був перший успішний політ ракети, яка здійснила вертикальне приземлення на Землю після досягнення 3140 км транспортним засобом McDonnell Douglas DC-X у 1990-х. Джефф Безос зазначив, що прискорювач New Shepard має використовувати ту ж саму архітектуру орбітального транспортного засобу.[27]

Друге вертикальне м'яке приземленняРедагувати

22 січня 2016 Blue Origin успішно повторила політ 23 листопада 2015 року, використавши той самий транспортний засіб. New Shepard досяг висоти 101.7 км і, після від'єднання, капсула і прискорювач повернулись на Землю. Таким чином була продемонстрована багаторазовість системи New Shepard з часом для підготовки наступного запуску — 61 день.[28][29]

Третє вертикальне м'яке приземленняРедагувати

2 квітня 2016 року корабель New Shepard 2 піднявся в небо втретє, він досяг висоти 103.8 км і успішно повернувся на Землю.[20]

Четверте вертикальне м'яке приземленняРедагувати

19 червня 2016 року суборбітальний корабель New Shepard 2 здійснив свій четвертий політ, він досяг висоти 100.5 км, після чого успішно приземлився.[30]Капсула здійснила посадку за допомогою парашутів, проте цього разу під час спуску були використані лише два парашути, вони загальмували спуск капсули до 32 км/год, а не до 25 км/год, коли використовувались три парашути.[31]

П'ятий і фінальний випробувальний політ NS2: жовтень 2016Редагувати

П'ятий і фінальний випробувальний політ New Shepard 2 відбувся 5 жовтня 2016 року.[32]Після 45 секунд польоту ракети була активована Система аварійного порятунку. Капсула для пасажирів та екіпажу відокремилася від ракети на висоті 4893 метрів, полетіла у бік, і після досягнення висоти в 7092 метрів почала спускатися. Приземлення капсули відбулося штатно. Ракета після спрацювання системи аварійного порятунку продовжила підйом, досягнувши висоти 93713 метрів. Після 7 хв. 29 сек. польоту ракета успішно приземлилася. Під час приземлення була можливість безпечного приземлення капсули з використанням двох парашутів замість передбачених трьох, а також безпечного використання траєкторій зльоту із більшим нахилом у напрямку до місця приземлення. Передбачалось, що New Shepard 2 після цього тестового польоту буде розміщений у музеї.[7][32]

New Shepard 3Редагувати

New Shepard 3 має модифікації: підвищено багаторазовість і поліпшено термальний захист. Ракета-носій також була модифікована для покращення багаторазовості: були додані нові панелі доступу для більш швидкого обслуговування і покращено термальний захист. Капсула третьої версії має справжні вікна.[8]

New Shepard 3 — це третій зразок ракети-носія. Він був сконструйований і доправлений на стартовий майданчик у вересні 2017 року,[8] також деякі детали були створені на початку березня 2016.[24]

Тестовий політ відбувся 12 грудня 2017.[33]Це був перший політ, здійснений за ліцензією, наданою Федеральним управлінням цивільної авіації США. Попередні тестові польоти мали експериментальний дозвіл і не дозволяли компанії запускати комерційний вантаж. Це був перший політ New Shepard 3, який мав корисне навантаження: капсула містила 12 експериментів, а також тестовий манекен «Скайуокер».[34]

Кораблі New Shepard 2018+Редагувати

New Shepard 4 — четвертий зразок корабля, матиме конструкцію, яка дозволяє розмістити пасажирів в капсулі. Станом на вересень 2017 року, Blue Origin планує здійснити перший політ з пасажирами у 2018 році.[8]

Наступні кораблі ще будуються. Планується побудувати шість кораблів, для виготовлення кожного потрібно від 9 до 12 місяців. Після будівництва і тестових польотів, Blue Origin зазначила «нехай попит на космічний туризм і дослідження визначають, скільки додаткових транспортних засобів може знадобитися».[4]

БудоваРедагувати

КапсулаРедагувати

Герметична капсула призначена для 6 осіб, вона має систему аварійного рятування з парашутами. Після вертикального прискорення ракетою-носієм капсула відділяється на висоті 40 кілометрів і здійснює підйом по інерції до висоти понад 100 кілометрів, умовно прийнятої як кордон між атмосферою і космосом. Таким чином, пасажири капсули можуть претендувати на звання астронавта (не здійснюючи при цьому орбітального польоту).

РакетаРедагувати

Ракета-носій капсули — це одноступенева багаторазова ракета, з двигуном РРД BE-3, який працює на водні (паливо) і кисні (окислювач). Тяга двигуна близько 50 тонн-сил (490 кілоньютонів). У ході польоту ракета здійснює вертикальне прискорення тривалістю близько 110 секунд і досягає висоти близько 40 км, де відбувається відділення капсули. Ракета потім здійснює самостійний спуск і посадку за допомогою маршового двигуна.

Опис суборбітального польотуРедагувати

New Shepard запускається вертикально із Західного Техасу і, після польоту тривалістю 110 с, досягає висоти 40 км. Імпульс корабля підіймає капсулу на висоту близько 100 км. При досягненні апогею капсула вдруге запускає двигуни вже за кілька десятків секунд до вертикальної посадки, біля його стартового майданчика.[35]Загальна тривалість всіх етапів польоту — 10 хвилин.

Капсула з пасажирами відділиться від ракети-носія близько апогею і здійснить спуск за допомогою парашутів. Ракета-носій повертається на Землю і за допомогою двигунів здійснює вертикальну посадку. У випадку надзвичайної ситуації капсула з пасажирами має систему аварійного рятування: двигуни відділяють капсулу від ракети-носія і вона спускається за допомогою парашутів на землю.[15]

Blue Origin має плани здійснити політ з «тестовими пасажирами» на початку 2018 року, невдовзі після цього мають розпочатись комерційні польоти.

РозробкаРедагувати

Тестові польоти (до 600 м) на зменшеному макеті корабля New Shepard були заплановані на четвертий квартал 2006 року.[11] Пізніше було повідомлено, що тести відбудуться у листопаді 2006.[9]Планувалось здійснити до десяти тестових польотів прототипів корабля. Тестовий політ на висоту 100 км планувалось здійснити між 2007 і 2009 роками, це вимагало більших макетів корабля. Повномасштабний варіант тестового корабля планувалось збудувати і провести випробування до 2010 року[11], проте це успішно відбулось лише у 2015 з наступною ціллю: запуск комерційних польотів у 2018 році.[4] Транспортний засіб може здійснювати до 50 запусків на рік. Але спочатку компанія повинна отримати дозвіл на тестові польоти та ліцензію, необхідну для здійснення комерційних польотів. Компанія організувала зустріч 15 червня 2006 року у Ван Горні, як умову для отримання дозволу для тестових польотів.[11] У 2006 році Blue Origin планувала здійснювати до 52 запусків корабля на рік із Західного Техасу. Капсула корабля має три пасажирських місця.[36]

Прототип транспортного засобуРедагувати

Перший тестовий політ прототипу був здійснений 13 листопада 2006 року.[37][38][39]Це був перший тестовий політ Blue Origin, корабель мав назву Goddard. Запуск на висоту 87 м був успішним. На офіційному сайті компанії можна переглянути відео з цим запуском.[40]

Другий тестовий транспортний засібРедагувати

Другий тестовий транспортний засіб здійснив два польоти у 2011. Перший політ був коротким і на невелику висоту, здійснений приблизно на початку червня.[41] Тестовий транспортний засіб мав назву «PM2». Можливо, назва розшифровується як «Руховий модуль».[42]

Другий тестовий транспортний засіб вдруге піднявся у повітря 24 серпня 2011 року у Західному Техасі. Він завершився невдачею через втрату зв'язку і контролю над апаратом. Компанія відновила залишки космічного апарату після аварії.[43] 2 вересня 2011 Blue Origin опублікувала причину аварії апарата. Коли засіб досяг швидкості 1.2 Маха і висоти 14 км, «була вимкнена тяга двигунів».[41]

Співпраця з NASA за програмою Commercial Crew DevelopmentРедагувати

Компанія Blue Origin отримала $3.7 млн за програмою Commercial Crew Development (фаза 1) для розробки і покращення рятувальної системи і композитного герметичного відсіку New Shepard[44] Станом на лютий 2011 з проведенням другого наземного тесту, Blue Origin завершила всі роботи пов'язані з виконанням фази 1 вищезазначеної програми, які включають рятувальну систему і композитний герметичний відсік корабля New Shepard.[45]

Комерційні суборбітальні польотиРедагувати

Польоти з пасажирамиРедагувати

Після п'ятого успішного завершення польотного тесту New Shepard 2 у жовтні 2016 року, Blue Origin зазначила, що вони на шляху до запуску капсули з астронавтами у кінці 2017 року і готові розпочати суборбітальні комерційні польоти у 2018.[3] Тестові запуски корабля у 2017 році здійснювались без астронавтів.[34]

Дослідницьке корисне навантаження NASAРедагувати

У березні 2011 року Blue Origin почала співпрацювати з НАСА в рамках програми Flight Opportunities, за якою в капсулу New Shepard буде встановлене наукове обладнання масою 11.3 кг для досліджень[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б sRLV platforms compared. NASA. 7 March 2011. Процитовано 10 March 2011. «New Shepard: Type: VTVL/Unpiloted» 
  2. Foust, Jeff (13 April 2015). Blue Origin’s suborbital plans are finally ready for flight. Процитовано 18 April 2015. «We’ve recently completed acceptance testing, meaning we’ve accepted the engine for suborbital flight on our New Shepard vehicle, [the end of a] very, very long development program [of] 450 test firings of the engine and a cumulative run time of more than 500 minutes. The completion of those tests sets the stage for Blue Origin to begin test flights of the vehicle later this year at its facility in West Texas [where they] expect a series of flight tests with this vehicle ... flying in autonomous mode.... We expect a series of dozens of flights over the extent of the test program [taking] a couple of years to complete.» 
  3. а б Foust, Jeff (14 October 2016). Blue Origin on track for human suborbital test flights in 2017. SpaceNews. Процитовано 15 October 2016. «We’re still on track to flying people, our test astronauts, by the end of 2017, and then starting commercial flights in 2018.» 
  4. а б в Foust, Jeff (5 March 2016). Blue Origin plans growth spurt this year. SpaceNews. Процитовано 9 March 2016. 
  5. а б Blue Origin Makes Historic Rocket Landing. Blue Origin. 24 November 2015. Архів оригіналу за 25 листопад 2015. Процитовано 24 November 2015. 
  6. а б в Amos, Jonathan (24 November 2015). New Shepard: Bezos claims success on second spaceship flight. BBC News. Процитовано 26 November 2015. 
  7. а б Blue Origin plans next New Shepard test for October – SpaceNews.com. 8 September 2016. 
  8. а б в г Blue Origin enlarges New Glenn's payload fairing, preparing to debut upgraded New Shepard, Caleb Henry, SpaceNews, accessed 15 September 2017.
  9. а б Blue Origin Flight Test Update. SpaceFellowship.com. 2 January 2007. «Our first objective is developing New Shepard, a vertical take-off, vertical-landing vehicle designed to take a small number of astronauts on a sub-orbital journey into space. On the morning of November 13, 2006, we launched and landed Goddard – a first development vehicle in the New Shepard program.» 
  10. Boyle, Alan (13 January 2006). Amazon founder unveils space center plans. MSNBC. Процитовано 28 June 2006. 
  11. а б в г David, Leonard (15 June 2006). Public Meeting Details Blue Origin Rocket Plans. Space.com. Процитовано 10 March 2016. 
  12. Lindsay, Clark (22 October 2012). Blue Origin carries out crew capsule pad escape test. NewSpace Watch. Процитовано 23 October 2012. (потрібна підписка). 
  13. [1][недоступне посилання з 01.04.2015]
  14. Foust, Jeff (21 April 2015). Blue Origin To Begin Test Flights Within Weeks. Space news. Процитовано 22 April 2015. 
  15. а б Boyle, Alan (5 March 2016). Jeff Bezos lifts curtain on Blue Origin rocket factory, lays out grand plan for space travel that spans hundreds of years. GeekWire. Процитовано 10 March 2016. 
  16. David, Leonard (12 August 2016). Blue Origin's Sweet Spot: An Untapped Suborbital Market for Private Spaceflight. Space.com. Процитовано 14 August 2016. 
  17. Harwood, Bill (30 April 2015). Bezos’ Blue Origin completes first test flight of ‘New Shepard’ spacecraft. Spaceflight Now via CBS News. Процитовано 11 May 2015. 
  18. Pasztor, Andy (24 November 2015). Jeff Bezos’s Blue Origin Succeeds in Landing Spent Rocket Back on Earth. Wall Street Journal. Процитовано 24 November 2015. 
  19. В США успішно приземлилася багаторазова ракета New Shepard УНІАН. — 23.01.2016
  20. а б Calandrelli, Emily (2 April 2016). Blue Origin launches and lands the same rocket for a third time. Процитовано 3 April 2016. 
  21. Blue Origin flies reusable suborbital rocket for fourth time. 2016-06-19. 
  22. Приватна аерокосмічна компанія Blue Origin вп'яте успішно посадила багаторазову ракету. УНІАН. 06.10.2016. Процитовано 06.10.2016. 
  23. http://spacenews.com/blue-origin-flies-next-generation-new-shepard-vehicle/
  24. а б в Berger, Eric (9 March 2016). Behind the curtain: Ars goes inside Blue Origin’s secretive rocket factory. Ars Technica. Процитовано 9 March 2016. 
  25. Bezos, Jeff (27 April 2015). First Developmental Test Flight of New Shepard. Blue Origin. Архів оригіналу за 30 квітень 2015. Процитовано 27 April 2015. 
  26. Foust, Jeff (30 April 2015). Blue Origin’s New Shepard Vehicle Makes First Test Flight. Space News. Процитовано 1 May 2015. 
  27. Foust, Jeff (24 November 2015). Blue Origin Flies — and Lands — New Shepard Suborbital Spacecraft. Space News. Процитовано 1 December 2015. «We’re going to take that same exact architecture that was demonstrated and use it on our the booster stage of our orbital vehicle» 
  28. Foust, Jeff (23 January 2016). Blue Origin reflies New Shepard suborbital vehicle. SpaceNews. Процитовано 24 January 2016. 
  29. Berger, Brian (23 January 2016). Launch. Land. Repeat: Blue Origin posts video of New Shepard’s Friday flight. SpaceNews. Процитовано 24 January 2016. 
  30. Grush, Loren (19 June 2016). Blue Origin safely launches and lands the New Shepard rocket for a fourth time. Процитовано 19 June 2016. 
  31. Boyle, Alan (20 July 2016). Jeff Bezos touts results from Blue Origin spaceship’s test, even with one less chute. GeekWire. Процитовано 20 July 2016. 
  32. а б Foust, Jeff (5 October 2016). lue Origin successfully tests New Shepard abort system. SpaceNews. Процитовано 5 October 2016. 
  33. Jeff Bezos says Blue Origin gives test dummy ‘a great ride’ on New Shepard suborbital spaceship. GeekWire. 13 December 2017. Процитовано 23 December 2017. 
  34. а б Foust, Jeff (19 December 2017). Blue Origin a year away from crewed New Shepard flights. SpaceNews. Процитовано 22 January 2018. 
  35. [2] Архівовано 15 May 2009 у Wayback Machine.
  36. David, Leonard (13 June 2005). Blue Origin: Rocket plans spotlighted. Space.com. Процитовано 28 June 2006. 
  37. Sigurd De Keyser (14 November 2006). Blue Origin: Launches test rocket. spacefellowship.com. Процитовано 15 October 2016. 
  38. AP (14 November 2006). Private Texas spaceport launches test rocket. eastlandspin.com. Процитовано 15 October 2016. 
  39. AP (14 November 2006). Amazon Founder's Private Spaceport Launches First Rocket. foxnews.com. Процитовано 17 October 2016. 
  40. [3] Архівовано 16 March 2010 у Wayback Machine.
  41. а б Bezos, Jeff (2 September 2011). Successful Short Hop, Set Back, and Next Vehicle. Letter. Blue Origin. Архів оригіналу за 2 September 2011. Процитовано 3 September 2011. 
  42. Blue Origin has a bad day (and so do some of the media). NewSpace Journal. 2 September 2011. Процитовано 4 September 2011. 
  43. Bezos-Funded Spaceship Misfires. Wall Street Journal. 2 September 2011. Процитовано 3 September 2011. 
  44. Jeff Foust. Blue Origin proposes orbital vehicle. Newspacejournal.com. Процитовано 23 April 2015. 
  45. CCDev awardees one year later: where are they now?. NewSpace Journal. 4 February 2011. Архів оригіналу за 5 June 2013. Процитовано 5 February 2011.