Nakajima Ki-34
Nakajima Ki-34 (яп. 中島AT-2) — серійний військово-транспортний та пасажирський літак Імперської армії Японії та Імперського флоту Японії (L1N1) періоду Другої світової війни. Кодова назва союзників - «Тора» (англ. Thora).
| Nakajima Ki-34 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | військово-транспортний літак |
| Перший політ: | 12 вересня 1936 |
| Прийнятий на озброєння: | 1937 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1937–1945 |
| На озброєнні у: |
 Імперська армія Японії Імперський флот Японії |
| Розробник: | Літаки Накаджіма |
| Всього збудовано: | 351 |
| Конструктор: | Літаки Накаджіма |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Крейсерська швидкість: | 310 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 360 км/год |
| Дальність польоту: | 1 200 км |
| Практична стеля: | 7 000 м |
| Довжина: | 15,30 м |
| Висота: | 4,15 м |
| Розмах крила: | 19,81 м |
| Площа крила: | 49,20 м² |
| Споряджений: | 5 250 кг |
| Двигуни: | 2 х Nakajima Kotobuki 41, 2 х 710 к.с. |
|
| |
Nakajima Ki-34 у Вікісховищі | |
Історія створення ред.
у 1935 році фірма Nakajima придбала ліцензію на виготовлення пасажирського літака Douglas DC-2. Керівництво фірми вирішило на базі цього літака розробити власну двомоторну машину для обслуговування місцевих авіаліній. Проект отримав назву AT-1. В процесі роботи прототип зазнав чималих змін порівняно з оригіналом і отримав кодову назву AT-2. Перший літак злетів у повітря у 1936 році.
Це був двомоторний низькоплан з двигунами Nakajima Kotobuki 2-1 потужністю по 580 к.с. Екіпаж складався з 3 чоловік, а в салоні могли розміститись 8 пасажирів. Льотні випробування пройшли успішно, незважаючи на незначні проблеми з двигуном і механізмом шасі, і у 1937 році Nakajima отримала замовлення на виготовлення 32 літаків AT-2 для авіакомпаній «Японські імперські авіалінії» та «Маньчжурські авіалінії». В серійному варіанті використовувався двигун Nakajima Kotobuki 41 потужністю 710 к.с.
В тому ж році літак був прийнятий на озброєння армії Японії під назвою «Армійський транспортний літак Тип 97» як зв'язковий та десантний літак. На військовому варіанті встановлювався двигун Nakahima Ha-lb потужністю 710 к.с.
У 1938 році декілька десятків літаків замовило командування Імперського флоту Японії. В морській авіації вони отримали назву «Транспортний літак флоту Тип 97» (або L1N1). Екіпаж L1N1 складався з 3 чоловік: пілота, другого пілота та радіооператора. В транспортному салоні могли розміщуватись 11 пасажирів або 8 парашутистів з повним спорядженням.
Ki-34 та L1N1 широко використовувались на всіх ділянках Тихоокеанського театру бойових дій з першого до останнього дня війни. Всього було збудовано 351 літак, з них 318 - для військового використання. [1]
Тактико-технічні характеристики ред.
_wmplayer_2013-07-17.jpg)
Технічні характеристики ред.
- Екіпаж: 3 чоловік
- Пасажири: 8 чоловік
- Довжина: 15,30 м
- Висота: 4,15 м
- Розмах крил: 19,81 м
- Площа крил: 49,20 м ²
- Маса пустого: 3 500 кг
- Маса спорядженого: 5 250 кг
- Навантаження на крило: 106.7 кг/м²
- Двигуни:
- 2 х Nakajima Kotobuki 41 (цивільний варіант)
- 2 х Nakajima Ha-1b (військовий варіант)
- Потужність: 2 х 710 к. с.
- Питома потужність: 3.7 кг/к.с.
Льотні характеристики ред.
- Максимальна швидкість: 360 км/г на висоті 3360 м.
- Крейсерська швидкість: 310 км/г
- Дальність польоту: 1 200 км
- Практична стеля: 7 000 м
- Швидкість набору висоти: 3000 м за 6 хв. 38 с.
Модифікації ред.
- AT-2 - цивільний варіант
- Ki-34 - «Армійський транспортний літак Тип 97»
- L1N1 - «Транспортний літак флоту Тип 97»
Джерела ред.
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.
Примітки ред.
- ↑ Francillon, 1970, с. 204-205.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nakajima Ki-34