Вікіпедія

NS Savannah

Перше торгове судно з атомним двигуном

NS Savannah (англ. NS Savannah, трансліт. НС Саванна, дос. «Ядерне судно Саванна») — перше торгове судно з атомним двигуном. Приставка "NS" означає eng Nuclear Ship, дос. «Ядерне судно». Назване в честь першого пароплава "SS Savannah" який перетнув Атлантичний океан.

Історія
Назва: N.S. Savannah
Власник: Адміністрація морського транспорту США
Оператор: Лінії морського транспорту США 1962-1965, American Export-Isbrandtsen Lines 1965-1972
Порт реєстрації: Порт Саванна, США, США
Замовлений: 1955 рік
Будівник: New York Shipbuilding Corporation, Камден (Нью-Джерсі), США
Вартість: $ 46,900,000
Закладений: 22 травень 1958
Охрещений: 21 липень 1959
Отриманий: 1 серпень 1962
Перше плавання: 20 серпень 1962
Знятий: 10 серпень 1972
Ідентифікатор: позивний: KSAV1
Основні характеристики
Клас і тип: Атомохід, Пасажирське судно, Вантажне судно
Тоннаж: 15,858 GT
Довжина: 181.5 м
Ширина: 23.8 м
Палуби: 4 пасажирських
Швидкість: 24,0 knots (44,4 км/год; 27,6 миль/год) максимальна, 21,0 knots (38,9 км/год; 24,2 миль/год) ходова
Місткість: 60 пасажирів першого класу

Історія

ред.

Кіль судна був закладений 22 травня 1958 року на верфі «New York Shipbuilding Corporation» у Кемдені, у доку 529. Ядерний реактор був виготовлений компанією Babcock and Wilcox, а дві парові турбіни — компанією De Laval. Офіційне ім'я судно отримало 21 липня 1959 року від першої леді США Мамі Ейзенхауер на церемонії спуску на воду. Після цього його перевели на місце дообладнання, де воно залишалося до грудня 1961 року, коли будівництво було завершено.

Після завершення будівництва судно пройшло тривалі морські випробування, які тривали до квітня 1962 року, і 1 травня 1962 року було офіційно передано компанії State Maine Lines. Проте, перший рейс судно відправилося тільки через майже три місяці. Нарешті, 20 серпня судно було готове до свого першого рейсу і вирушило в подорож, завантажене пасажирами та вантажем.

NS Savannah була знаковим елементом програми "Атоми заради миру" президента Ейзенхауера. Її будівництво було здійснено як спільний проект колишньої Комісії з атомної енергії (AEC) і Морської адміністрації. Основними цілями були:

  • демонстрація мирного використання атомної енергії;
  • демонстрація можливостей атомних торгових суден;
  • розвиток морської інфраструктури (наприклад, відповідальність та страхування, безпека портів та реагування на надзвичайні ситуації, обслуговування та ремонт суднобудівних заводів тощо), необхідної для наступних атомних торгових суден.

У 1965 році AEC видала Savannah комерційну ліцензію на експлуатацію і завершила свою участь у спільній програмі, перейшовши до єдиної ролі регулятора. Savannah продовжувала експлуатуватися як демонстраційне вантажне судно до 1970 року, після чого була знята з експлуатації; у 1971 році було вилучено паливо, а реактор зроблено постійно непрацездатним у 1975-76 роках. Приблизно 95% енергетичної установки залишаються непошкодженими і знаходяться на борту судна. Savannah все ще ліцензується Комісією з ядерного регулювання (NRC, наступник AEC) і залишатиметься під наглядом, поки ядерні установки не будуть демонтовані, вилучені з судна та належним чином утилізовані. Savannah була номінована до Національного реєстру історичних місць у 1981 році. У 1983 році її було названо Міжнародним історичним пам'ятником механічної інженерії Американським товариством інженерів-механіків. У 1991 році її було визнано Історичним пам'ятником ядерної інженерії Американським ядерним товариством. Нарешті, 17 липня 1991 року, їй було надано статус Національного історичного пам'ятника Національною службою парків.[1]

22 серпня 2012 року — точно через 50 років після того, як судно здійснило свій перший рейс до Саванни, Історичне товариство Джорджії у співпраці з "Savannah Ocean Exchange" та Музеєм морського флоту "Ships of the Sea" відкрили нову історичну табличку, присвячену цій події, в центрі міжнародної торгівлі та конгресів Саванни. [2]

Морська адміністрація Департаменту транспорту, яка володіє та управляє Savannah , подала свій план припинення дії ліцензії на судно в жовтні 2023 року. Морська адміністрація Департаменту транспорту планує вивести судно з експлуатації таким чином, щоб мінімізувати будь-який фізичний вплив на його конструкцію.[3]

Характеристики

ред.
 
NS Savannah у порту

Загальні характеристики

ред.

Реактор

ред.

Реактор Babcock & Wilcox на Savannah був знятий у 2022 році та перевезений на сховище ядерних відходів.

Конструкція

ред.

NS Savannah має дев'ять водонепроникних відділень, що складаються з семи вантажних трюмів, відділення для реактора та машинного відділення. Судно оснащене трьома повними палубами. Десять головних поперечних водонепроникних переборок розділяють судно на одинадцять відділень. Корпус побудований за поперечним каркасом, за винятком внутрішньої частини днища, яка є комбінацією поперечного та поздовжнього каркасів, посилених у зоні реактора для захисту ядерного парового заводу в разі зіткнення судна.

 
Схематичне зображення приміщень на NS Savannah

Примітки

ред.
  1. ↑ NS Savannah. nonplused.org. Архів оригіналу за 20 July 2024. Процитовано 20 липня 2024.
  2. ↑ Nuclear Ship Savannah Historical Marker. www.hmdb.org (англ.). Архів оригіналу за 20 July 2024. Процитовано 20 липня 2024.
  3. ↑ NRC to discuss decommissioning of historic NS Savannah. www.ans.org (англ.). Архів оригіналу за 20 July 2024. Процитовано 20 липня 2024.

Посилання та джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=NS_Savannah&oldid=43095919