Солітаріо кубинський
| Солітаріо кубинський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myadestes elisabeth (Lembeye, 1850) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Солітаріо кубинський[2] (Myadestes elisabeth) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік Куби.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 19 см. Спина оливково-сіра або бурувато-сіра. Нижня частина тіла свіло-сіра, живіт і горло білі. Навколо ока біле кільце, під дзьобом коричневі "вуса". Очі карі, дзьоб сірий, лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла коричнювата.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[3]
- M. e. elisabeth (Lembeye, 1850) — захід і схід Куби;
- †M. e. retrusus Bangs & Zappey, 1905 — острів Ісла-де-ла-Хувентуд.
Поширення і екологія
ред.Кубинські солітаріо є ендеміками Куби. Вони мешкають на заході острова, в горах Сьєрра-де-лос-Органос[en], Сьєрра-дель-Росаріо[en] і Сьєрра-де-ла-Гуїра в провінції Пінар-дель-Ріо, а також на сході, в горах Сьєрра-Маестра і масісо-де-Сагуа-Баракоа. В центрі острова, в горах Ескамбрай, кубинські солітаріо не живуть. Популяція кубинських солітаріо мешкала на острові Ісла-де-ла-Хувентуд, однак вимерла в 1930-х роках.
Кубинські солітаріо живуть в густих гірських вологих тропічних лісах. Харчуються ягодами, насінням і комахами. Гніздування відбувається в період з травня по липень. Гніздяться в розщелинах вапнякових скель і в дуплах дерев. В кладці 2-3 зеленувато-білих яйця, поцяткованих темними плямками.
Збереження
ред.МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Араел птаха скоротився через знищення природного середовища, однак в межах сучасного ареалу це досить поширений вид птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Myadestes elisabeth. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Thrushes (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 18 грудня 2020.
Джерела
ред.- Blanco, P. (2001). El tenor de la montaña. Flora y Fauna 5(1):34-35. (Empresa Nacional para la Conservación de la Flora y la Fauna, Cuba). ISSN 1028-0863
- García, F. (1987). Las Aves de Cuba. Especies endémicas. Subespecies endémicas. Tomos I y II. Editorial Gente Nueva, La Habana. 207 pp.
- Garrido, O.H.; Kirkconnell, A. (2000). Birds of Cuba. Helm Field Guides, Londres. 253 pp.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |