Чіапа рудощока
| Чіапа рудощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(5771871547).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melozone biarcuata (Prévost & DesMurs, 1846) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Melozone biarcuatum | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Чіа́па рудощока[2] (Melozone biarcuata) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає на півночі Центральної Америки. Коста-риканська чіапа раніше вважалася підвидом рудощокої чіапи.
Опис
ред.Довжина птаха становить 15 см, вага 28 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла переважно біла. Тім'я і потилиця руді, скроні і лоб чорні, решта обличчя біле. Дзьоб короткий, темно-сірий. У молодих птахів верхня частина тіла коричнюватіша, нижня частина тіла жовтувата, візерунок на голові менш чіткий.
Поширення і екологія
ред.Рудощокі чіапи поширені від мексиканського штату Чіапас до західного Гондурасу. Вони живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 100 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка
ред.Рудощокі чіапи живляться насінням, ягодами, комахами і павуками, яких ловлять на землі. Гніздо кулеподібне, сплетене з гілочок і стебел, підвішене на висоті до 2 м на землею і сховане серед чагарників. В кладці 2-3 білих яйця, поцяткованих червонуватими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Самці допомагають у догляді за пташенятами. Рудощокі чіапи іноді стають жертвами гніздового паразитизму з боку червонооких вашерів.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудощоких чіап становить від 50 до 500 тисяч птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Melozone biarcuata. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.
Джерела
ред.- Olsson, Urban; Curson, Jon (1995). Buntings and Sparrows - A Guide to the Buntings and North American Sparrows. Illustrated by Clive Byers. Pica Press. ISBN 1-873403-19-4.
- Peterson, Roger Tory, y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México. ISBN 978-968-13-3207-5
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
Посилання
ред.- Поштова марка [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Сальвадор) на bird-stamps.org
- [[https://web.archive.org/web/20210424125056/https://www.cientec.or.cr/aves/index.html Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] Pájaros de Costa Rica [Birds of Costa Rica]]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |