Відкрити головне меню
MACS J1149 Lensed Star 1
NASA-Icarus-MostDistantMainSequenceStar-20180402.jpg
Відкриття MACS J1149 Lensed Star 1
Скупчення галактик (ліворуч) підсилює випромінювання далекої зорі більше, ніж у 2000 разів, завдяки чому зорю в 2016 році можна було побачити із Землі (внизу праворуч), при цьому у 2011 році зірку не було видно (вгорі праворуч).
Дані спостереження
Епоха J2000[1]
Сузір’я Лев
Пряме піднесення 11h 49m 35,45s (прибл.)[1]
Схилення 22° 23′ 44,84″ (прибл.)[1]
Видима зоряна величина (V)
Характеристики
Спектральний клас B[2]
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: мас/р
Схил.: мас/р
Паралакс (π) ± мас
Відстань
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Ефективна температура 11000—14000[2] K
Інші позначення
Посилання

MACS J1149 Lensed Star 1, Ікар (Icarus), MACS J1149+2223 Lensed Star-1блакитний надгігант, станом на квітень 2018 року — найвіддаленіша спостережувана зоря, яка перебуває на відстані 9 млрд світлових років від Сонця (z = 1,49)[2][3][4][5][6][7]. Випромінювання зорі, яке дійшло до нас, було випромінено через 4,4 млрд років після Великого вибуху. За словами одного з першовідкривачів цього об'єкта Патріка Келлі, зоря перебуває принаймні в сто разів далі, ніж попередня найвіддаленіша зоря, що не є надновою. Також вперше спостерігається посилене зображення зірки як окремого об'єкта[8].

Зміст

Загальні відомостіРедагувати

 
Порівняння спектру Ікара з модельним спектром блакитного надгіганта. Спостережні дані показані червоними ромбами.

Зоря була виявлена в рамках дослідження наднової SN Refsdal космічним телескопом Хаббла. Під час вивчення знімків наднової зірки, починаючи з 2004 року, вчені виявили точкове джерело, що з'явився на знімках 2013 року і стало яскравішим до 2016 року. Було визначено, що джерело є окремою зорею, зображення якої в 2000 разів посилено внаслідок гравітаційного лінзування. Випромінювання LS1 було не тільки посилено впливом скупчення галактик MACS J1149+2223, розташованого на відстані 5 млрд світлових років, але в деякий момент також й іншим компактним об'єктом масою близько трьох мас Сонця в скупченні галактик, що перетнув промінь зору (гравітаційне мікролінзування)[9]. Зазвичай у подібних дослідженнях відкривають галактики або наднові зорі. Температура об'єкта не змінювалася з часом, що суперечить припущенню про наднову; також за величиною температури об'єкт був віднесений до блакитних надгігантів.

Світло від зірки був випромінено в той час, коли вік Всесвіту становив чверть від сучасного значення 13,8 млрд років. Келлі припустив, що аналогічні явища мікролінзування допоможуть знайти самі ранні зірки у Всесвіті. Наразі зоря вже не існує у вигляді блакитного надгіганта, виходячи з оцінок часу життя таких зір[10].

Див. такожРедагувати

  • Список найбільш віддалених астрономічних об'єктів

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Kelly, P. L. et al (2015). Multiple images of a highly magnified supernova formed by an early-type cluster galaxy lens. Science 347 (6226): 1123–1126. Bibcode:2015Sci...347.1123K. PMID 25745167. arXiv:1411.6009. doi:10.1126/science.aaa3350. 
  2. а б в Kelly, Patrick L. et al. (2 April 2018). Extreme magnification of an individual star at redshift 1.5 by a galaxy-cluster lens. Nature 2: 334–342. doi:10.1038/s41550-018-0430-3. Процитовано 2 April 2018. 
  3. Jenkins, Ann; Villard, Ray; Kelly, Patrick (2 April 2018). Hubble Uncovers the Farthest Star Ever Seen. NASA. Процитовано 2 April 2018. 
  4. Howell, Elizabeth (2 April 2018). Rare Cosmic Alignment Reveals Most Distant Star Ever Seen. Space.com. Процитовано 2 April 2018. 
  5. Sanders, Robert (2 April 2018). Hubble peers through cosmic lens to capture most distant star ever seen. Berkeley News. Процитовано 2 April 2018. 
  6. Parks, Jake (2 April 2018). Hubble spots farthest star ever seen. Astronomy. Процитовано 2 April 2018. 
  7. Dunham, Will (2 April 2018). Most distant star ever detected sits halfway across the universe. Reuters. Процитовано 3 April 2018. 
  8. Знайдена найвіддаленіша зірка у Всесвіті. УНН. 3 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018. 
  9. Hubble uses cosmic lens to discover most distant star ever observed. Mathias Jäger (spacetelescope.org). 2 April 2018. Процитовано 3 April 2018. 
  10. Guarino, Ben (3 April 2018). This star is the farthest ever seen. It’s 9 billion light-years away. The Washington Post. Процитовано 3 April 2018. 

ПосиланняРедагувати