Відкрити головне меню
Плаунові
Lycopodium plant.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Streptophytina
Судинні (Tracheophyta)
Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Lycopodiales
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
P.Beauv.
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Lycopodiaceae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycopodiaceae
EOL logo.svg EOL: 4170
IPNI: 30000139-2
ITIS logo.svg ITIS: 17012
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3250
Fossilworks: 54755

Плауно́ві (Lycopodiaceae) — родина примітивних судинних рослин.

Вважається, що плаунові структурно подібні найранішим судинним рослинам. Ці рослини розмножуються спорами, не утворюють квіток та не виробляють насіння.

ОписРедагувати

Це багаторічні трав'янисті рівноспорові, наземні або епіфітні рослини, без ризофорів. Гаметофіти двостатеві, підземні і напівпідземні, сапрофітні або напівсапрофітні, дозрявають протягом одного року або за 3-15 років. Вони мають мале, фрактальне листя, прості спори, що формуються у спорангіях в основах листя, дихотомічні стебла і загалом просту форму, що нагадує крихітну булаву.

Поширення в УкраїніРедагувати

Найпоширеніші в Україні види — плаун колючий (плаун річний), плаун булавовидний, плаун двогострий. Вони відрізняються один від одного за такими ознаками:

  • плаун колючий — стебло несплющене, спороносні колоски одиничні, сидячі;
  • плаун булавовидний — стебло несплющене, по 2-5 спороносних колосків на довгих ніжках;
  • плаун двогострий — стебло сплющене.

ЗначенняРедагувати

Порошок сухих спор плаунових, відомий як лікоподіум, використовувався у Вікторіанському театрі щоб справляти враження полум'я. Підкинуті у повітря спори згоряють швидко і яскраво, але з виділенням незначної кількості тепла, що вважалося безпечним за стандартами того часу.

Охоронний статусРедагувати

Деякі з плаунових — рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, серед яких: плаун баранець (Lycopodium selago) та плаун колючий (Lycopodium annotium).[1]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

Єлін Ю. Я., Оляніцька Л. Г., Івченко С. Г. Шкільний визначник рослин. — К.: «Радянська школа», 1988