Лофур анамський

вид птахів
(Перенаправлено з Lophura edwardsi)
Лофур анамський
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Лофур (Lophura)
Вид: Лофур анамський
Lophura edwardsi
(Oustalet, 1896)
Синоніми
Gennaeus edwardsi Oustalet, 1896
Посилання
Вікісховище: Lophura edwardsi
Віківиди: Lophura edwardsi
ITIS: 176077
МСОП: 45354985
NCBI: 9043

Лофур анамський[2] (Lophura edwardsi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Ендемік В'єтнаму.

Опис ред.

Довжина анамських лофурів становить 58-65 см, враховуючи хвіст, довжина якого у самців становить 24-26 см, а у самиць 20-22 см. Вага самців становить 1115-1100 г, самиць 1050 г. Забарвлення самців повністю чорне з синім відблиском, самиці мають переважно каштаново-коричневе забарвлення, лапи червоні, у самців на голові є білий чуб. На обличчі у анамських лофурів є плями червоної голої шкіри, які у самців більш яскраві, ніж у самиць.

Поширення ред.

Анамські лофури мешкають в Центральному В'єтнамі[en], де були зафіксовані в провінціях Хатінь, Куангбінь, Куангчі та Тхиатх'єн-Хюе. Вони живуть у вічнозелених лісах, серед пальм і бамбуків, віддають перевагу місцевостям з густим підліском та вкритим ліанами схилам пагорбів. Сезон розмноження у них триває з березня по квітень, в кладці від 4 до 7 округлих, блідо-рожевих, поцяткових кремовими плямками яєць, інкубаційний період триває 20-22 дні.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як такий. що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, дика популяція анамських лофурів становить від 50 до 250 дорослих особих, а в неволі живе понад 1000 птахів цього виду. Анамським лофурам загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Lophura edwardsi: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 21 лютого 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2024). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 14.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 лютого 2024.