Locus perennis (лат.) — реперна точка у геодезичній мережі за часів Австро-Угорщини.

Locus perennis в м. Лішов (Чехія), 1890 р.
Знак в с. Надап (Угорщина)

Часопис

ред.

У 1873 р. Австро-Угорщина розпочала будувати власну геодезичну мережу. Точкою відліку на нульовому рівні став рівень Адріатичного моря в Трієсті, а найвищою ― вершина у Низькому Тауерні (1734 м н.р.м.) в Альпах.[1]

Основні нівелірні пункти

ред.

Під час зведення мережі було прийнято рішення встановити сім нівелірних пунктів (Locus perennis). Вони були вибрані на базі наукових досліджень у тих місцях, де ймовірність геологічних змін була найменшою. Нівелірні пункти були зафіксовані на стабільних скельних масивах, а над ними встановлені однакові гранулітові обеліски з написом латинською мовою:

Locus Perennis

Dilicentissime cum libella lib-

rationis quae est in Austria

et Hungaria confecta cum men-

sura gradum meridionalium et

parallelorum quam Europeum.

MDCCCLXXXVII

(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).

Обеліски складаються з трьох частин: нижнього широкого прямокутного блоку, центрального прямокутного блоку (на якому знаходиться напис) та верхнього гранчастого стовпа з пірамідальним кінцем. Загальна висота обелісків близько 1,8 метра.

Цікаво, що на території сучасної Австрії жодної точки (у кордонах станом на 1918 р.) встановлено не було.

Порядок встановлення закладних точок[2]
Рік Місто і сучасна країна Висота над р.м.
1878 Ruše (Словенія) 295,5644
1887 Pasul Turnu Roșu (Румунія) 360,0558
1887 Ділове (Україна) 367,6820
1888 Strečno (Словаччина) 371,0933
1888 Nadap[en] (Угорщина) 173,6901
1890 Lišov (Чехія) 565,2065
1890 Fortezza (Італія) 736,4520

Сучасність

ред.

Після розпаду Австро-Угорщини нівелірні пункти її геодезичної мережі втратили значення і стали пам'ятниками історії геодезії. У деяких країнах існують версії, що дані геодезичні знаки вказують на центр Європи (як, зокрема, в с. Діловому)

Джерела

ред.
  • Josef Zeger (1986). Historische Entwicklung des Präzisionsnivellements In Österreich. Wien, 1986 (Нім.) . Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  • Marko Razpet. Index locorum perennium / Seznam večnih krajev (Словенська мова) . Процитовано 31 липня 2019.
  • Jozef Weigel. Rakousko-uherská nivelačni síť - období do roku 1918 (Чеська мова) . VYSOKÉ UČENÍ TECHNICKÉ V BRNĚ. Архів оригіналу (с. 41) за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
  • LOCUS PERENNIS - LIŠOV CONSTANT POINT (Англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.

Примітки

ред.
  1. Jozef Weigel.
  2. Josef Zeger