Locus perennis
Locus perennis (лат.) — реперна точка у геодезичній мережі за часів Австро-Угорщини.
Часопис
ред.У 1873 р. Австро-Угорщина розпочала будувати власну геодезичну мережу. Точкою відліку на нульовому рівні став рівень Адріатичного моря в Трієсті, а найвищою ― вершина у Низькому Тауерні (1734 м н.р.м.) в Альпах.[1]
Основні нівелірні пункти
ред.Під час зведення мережі було прийнято рішення встановити сім нівелірних пунктів (Locus perennis). Вони були вибрані на базі наукових досліджень у тих місцях, де ймовірність геологічних змін була найменшою. Нівелірні пункти були зафіксовані на стабільних скельних масивах, а над ними встановлені однакові гранулітові обеліски з написом латинською мовою:
Locus Perennis
Dilicentissime cum libella lib-
rationis quae est in Austria
et Hungaria confecta cum men-
sura gradum meridionalium et
parallelorum quam Europeum.
MDCCCLXXXVII
(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).
Обеліски складаються з трьох частин: нижнього широкого прямокутного блоку, центрального прямокутного блоку (на якому знаходиться напис) та верхнього гранчастого стовпа з пірамідальним кінцем. Загальна висота обелісків близько 1,8 метра.
Цікаво, що на території сучасної Австрії жодної точки (у кордонах станом на 1918 р.) встановлено не було.
Рік | Місто і сучасна країна | Висота над р.м. |
---|---|---|
1878 | Ruše (Словенія) | 295,5644 |
1887 | Pasul Turnu Roșu (Румунія) | 360,0558 |
1887 | Ділове (Україна) | 367,6820 |
1888 | Strečno (Словаччина) | 371,0933 |
1888 | Nadap[en] (Угорщина) | 173,6901 |
1890 | Lišov (Чехія) | 565,2065 |
1890 | Fortezza (Італія) | 736,4520 |
Сучасність
ред.Після розпаду Австро-Угорщини нівелірні пункти її геодезичної мережі втратили значення і стали пам'ятниками історії геодезії. У деяких країнах існують версії, що дані геодезичні знаки вказують на центр Європи (як, зокрема, в с. Діловому)
Джерела
ред.- Josef Zeger (1986). Historische Entwicklung des Präzisionsnivellements In Österreich. Wien, 1986 (Нім.) . Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
- Marko Razpet. Index locorum perennium / Seznam večnih krajev (Словенська мова) . Процитовано 31 липня 2019.
- Jozef Weigel. Rakousko-uherská nivelačni síť - období do roku 1918 (Чеська мова) . VYSOKÉ UČENÍ TECHNICKÉ V BRNĚ. Архів оригіналу (с. 41) за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
- LOCUS PERENNIS - LIŠOV CONSTANT POINT (Англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.