Live in Paris (альбом Лютера Еллісона)
Live in Paris — концертний альбом американського блюзового музиканта Лютера Еллісона, випущений у 1979 році французьким лейблом Free Bird.
Live in Paris | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | |||||||
| Концертний альбом | |||||||
| Виконавець | Лютер Еллісон | ||||||
| Дата випуску | 1979 | ||||||
| Записаний | 1979 | ||||||
| Жанр | блюз | ||||||
| Мова | англійська | ||||||
| Місце концерту | Chapelle Des Lombards, Париж, Франція | ||||||
| Лейбл |
•  Free Bird (FLY 06)• Paris Album (PLB 2 28501) | ||||||
| Продюсер | Ларрі Мартін | ||||||
| Професійні огляди | |||||||
| Хронологія Лютера Еллісона | |||||||
| |||||||
Опис ред.
Live in Paris був записаний наприкінці 1970-х, відразу після того як Лютер Еллісон у 1979 році вирішив залишити США і переїхати у Францію, оскільки інтерес до блюзової музики в США стрімко почав падати. І як свідчить Live in Paris Еллісон знаходився у своїй найкращій формі, коли він грав мейнстримовий блюз у дещо дикій, електричній манері. На думку оглядача AllMusic Стівена Томаса Ерлевайна, альбом не є одним з найкращих, однак містить енергію, яка утримує слухача упродовж прослуховування всього запису. Концерт відбувся у паризькому клубі Chapelle Des Lombards. Інші записи з цього концерту були видані на альбомі Live лейблом Blue Silver у 1979 році.
Еллісон виконав дві власні пісні «Crazy Jealous» і «Tribute to Hound Dog» (присвята Хаунд-Дог Тейлору), а також стандарти «Early in the Morning» Лероя Карра, «Sweet Little Angel» і «Thrill Is Gone» Б. Б. Кінга, «My Babe» Літтл Волтера.
Список композицій ред.
- «Crazy Jealous» (Лютер Еллісон) — 5:56
- «Sweet Little Angel» (Б. Б. Кінг) — 9:09
- «My Babe» (Віллі Діксон, Ф. Стоун) — 4:17
- «Thrill Is Gone» (Б. Б. Кінг) — 8:51
- «Early in the Morning» (Лерой Карр) — 6:00
- «Tribute to Hound Dog» (Лютер Еллісон) — 10:37
Учасники запису ред.
- Лютер Еллісон — вокал, соло-гітара
- Джеймс Солберг — ритм-гітара
- Сід Вінгфілд — фортепіано
- Кенні Бердолл — бас-гітара
- Денні Шмідт — ударні
- Техічний персонал
- Ларрі Мартін — продюсер
- Мішель Сольньє — інженер
- Жан-П'єр Бажо — координатор [запис]
- Бернар Фуле — обкладинка
- Жан-П'єр Мартен-Пер — фотографія
Посилання ред.
- Огляд [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Опис [Архівовано 24 грудня 2020 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |