Пига рудоголова
| Пига рудоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lipaugus weberi A.M. Cuervo, Salaman, T.M. Donegan & J.M. Ochoa, 2001[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пи́га рудоголова[3] (Lipaugus weberi) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae)[4]. Ендемік Колумбії[5].
Опис
ред._-_Arriero_Antioque%C3%B1o_(6929394022).jpg)
Довжина птаха становить 20-25 см, вага 69,4-72,2 г. Самиці є дещо більшими, ніж самці. Забарвлення переважно рівномірно сіре, за винятком каштанового тімені, оливково-бурого надхвістя, сірувато-коричневого хвоста, сріблясто-сірого живота і коричневих нижніх покривних пер хвоста. Очі жовті, дзьоб чорний, лапи сірі, знизу жовті. У молодих птахів махові пера і першорядні покривні пера крил мають руді краї.
Поширення і екологія
ред.Рудоголові пиги мешкають на північних схилах Центрального хребта Колумбійських Анд, між долинами річок Меделлін[en] і Нечі[en], в муніципалітетах Анорі[en] і Амальфі[en] в департаменті Антіокія. Вони живуть в середньому і верхньому ярусах вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1500 до 1820 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, зокрема Myrsine coriacea, а також безхребетними.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудоголових пиг становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища[6].
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Lipaugus weberi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 жовтня 2022
- ↑ Cuervo, Andrés M.; Salaman, Paul G. W.; Donegan, Thomas M.; Ochoa, José M. (2001). A new species of piha (Cotingidae: Lipaugus) from the Cordillera Central of Colombia (PDF). Ibis. 143 (4): 353—368. doi:10.1111/j.1474-919X.2001.tb04937.x. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 жовтня 2022.
- ↑ Kirwan, Guy M.; Green, Graeme (2011). Cotingas and Manakins. Princeton: Princeton University Press. с. 399. ISBN 978-0-691-15352-0.
- ↑ Sharpe, Christopher (2015). Globally Threatened Bird: Chestnut-capped Piha. Neotropical Birding. Neotropical Bird Club. Процитовано 26 березня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |