Linux Terminal Server Project
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2020) |
Linux Terminal Server Project (LTSP) — вільно поширюваний додатковий пакунок для Linux з відкритим сирцевим кодом, який дозволяє декільком людям з малопотужними комп'ютерами (терміналами) використовувати обчислювальні потужності одного, продуктивнішого комп'ютера (сервера). При цьому, всі застосунки запускаються на сервері, а термінали, які ще називають тонкими клієнтами (або x-терміналами), просто приймають відеоряд, що надсилається сервером, і окрім нього нічого не обробляють. Як правило, терміналом є малопотужний комп'ютер, в котрому навіть може бути відсутнім жорсткий диск, унаслідок чого він може працювати тихіше, ніж звичайний настільний комп'ютер.
Технологія тонких клієнтів широко застосовується, наприклад, у школах. При браку в школі комп'ютерів, організація нових тонких клієнтських машин є дешевшою, ніж закупівля повноцінних комп'ютерів. А якщо постає питання оновлення комп'ютерної техніки, то можна його відкласти, переконфігурувавши комп'ютери в тонкі клієнти, оскільки навіть відносно повільний процесор має достатню продуктивність для ролі тонкого клієнта. І тоді досить придбати один потужний комп'ютер, який виконуватиме роль сервера для інших.
Окрім економії засобів, освітня установа також отримує більше контролю над використанням учнями обчислювальних ресурсів. Прикладами використання LTSP є AbulÉdu, Edubuntu, K12LTSP і Skolelinux. LTSP підтримують компанії Cutter project та Deworks.
Засновником і керівником проекту LTSP є Джим Макквіллан (Jim McQuillan). LTSP поширюється на умовах GNU General Public License.
Процес завантаження ред.
- На LTSP-сервері у середовищі chroot готується мінімальна операційна система на базі Linux і X Window System.
- Завантаження мінімального оточення:
- або з жорсткого диска/usb-диска чи CD-ROM комп'ютер завантажує ядро Linux, яке ініціалізує устаткування;
- або, в разі тонкого клієнта, використовується мережеве завантаження з PXE — частиною прошивки мережевої карти, яка за протоколом DHCP отримує свою IP-адресу та адресу завантажувального сервера (LTSP-сервер).
Завантажувач отримує ядро і initrd за протоколом TFTP з LTSP-сервера. Ядро заново отримує свою ip-адресу та адресу сервера, з якого можна підключити кореневу файлову систему (підготовлену заздалегідь в chroot), після чого монтує її за протоколом Network File System (NFS) або Network Block Device (NBD).
- Завантажена система запускає графічну систему X Window System та XDMCP. Починаючи з 5-ї версії LTSP, клієнт спочатку встановлює SSH-тунель до графічного оточення LTSP-сервера, через який локально запускає LDM (LTSP Display Manager). З цієї миті програми запускаються на LTSP-сервері, а виведення та керування виконується на клієнті.
Історія ред.
| Призначення | LTSP 4 | LTSP 5 (MueKow) |
|---|---|---|
| Протокол передавання графіки | XDMCP | ssh -X |
| Віддалений вхід (X display manager[en]) | KDM/GDM | LTSP Display Manager (LDM)][2] |
| Метод дистриб'юції | LTSP tarball | Native distribution |
| Коренева файлова система | NFS | Network block device[en] (NBD) |
| Сервер автентифікації | сервер XDMCP | сервер SSH |
Починаючи з LTSP версії 5, підтримується не лише робота в режимі тонкого клієнта, але також і робота в режимі товстого клієнта.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Jonathan Carter (and others). Ubuntu LTSP Tour: Technical differences (between LTSP 4 and 5) [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання ред.
- Домашня сторінка проекту LTSP [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- K12Ltsp [Архівовано 20 червня 2009 у Wayback Machine.]
- SkoleLinux [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]