Lingua Aegyptiaca Restituta
Lingua Aegyptiaca Restituta (Відновлена єгипетська мова)[1] — робота 1643 року про коптську мову вченого-єзуїта Атанасія Кірхера. Вона слідує за його томом 1636 року Prodromus Coptus sive Aegyptiacus («Предтеча коптської або єгипетської»), першої в історії опублікованої граматики коптської мови.[2][3]«Lingua Aegyptiaca Restituta» була присвячена імператору Священної Римської імперії Фердинанду III і опублікована в Римі Германом Шойсом.[4]
Розвиток і сприймання ред.
Основою роботи були рукописи, що містять арабсько-коптський словник, який він отримав від П'єтро делла Валле.[5] Спочатку Делла Валле передав ці рукописи францисканцю на ім'я Томассо Обічіні для редагування та публікації. Коли Обічіні помер, Делла Валле передав матеріал Кірхеру[6], який не віддав жодному з них пошани у розділі подяки,[5] але насправді твір був перекладом глосаріїв, що містяться в цих рукописах.[7] У той же час Кірхер використав нову книгу як можливість включити великі зміни до Prodromus Coptus — різні вчені вказували на помилки в його попередніх роботах. З іншого боку, «Lingua Aegyptiaca Restituta» вважалася авторитетною науковою працею протягом багатьох років — аж у 1775 році її частини були включені до «Aegyptiaco-Latinum» Шольца та Воіда.[5]
Примітний вміст ред.
Lingua Aegyptiaca Restituta містила нотацію для коптського гімну, який Кірхер стверджував, що записав з «уст мого коптського писаря», особа якого невідома. Проте цей гімн не зустрічається ніде в сучасній коптській літургії, і деякі вчені описують його як «західний церковний гімн». Не дивлячись на ці міркування, твір залишається найдавнішою відомою західною транскрипцією коптської музики.[2]
Праця також містила таблиці коптських і арабських назв знаків зодіаку і 28 наборів зірок рівнодення-екліптики. Однак незрозуміло, чи арабські назви походять від попередніх коптських форм, чи самі коптські терміни були запозичені з арабської. Кірхер стверджував, що давньоєгипетські назви, збережені в коптській мові, лягли в основу вавилонських і індійських назв тих самих зірок рівнодення-екліптики.[8]
Зв'язок з іншими творами ред.
У передмові також повідомлялося, що, завершивши вивчення коптської мови, він має намір опублікувати всеосяжну працю про мову стародавнього Єгипту, його «Едіп Егіпетський».[9] Насправді, перш ніж він приступив до цієї великої роботи, він підготував менший том єгиптологічного аналізу, його Обеліск Памфілій (1650).
Див. також ред.
Бібліографія ред.
- Флетчер, Дж. (2011). «2. Загадка ієрогліфів». У 2. Загадка ієрогліфа. Лейден, Нідерланди: Brill. doi: https://doi.org/10.1163/9789004216327_003
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ Daniel Stolzenberg (2013). Egyptian Oedipus: Athanasius Kircher and the Secrets of Antiquity. University of Chicago Press. с. 94. ISBN 978-0-226-92414-4.
- ↑ а б Athanasius Kircher, 1602-1680. local.gov. Library of Congress. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Merrill, Brian L. Athanasius Kircher (1602-1680): Jesuit scholar : an exhibition of his works in the Harold B. Lee Library collections (PDF). fondazioneintorcetta.info/. Friends of Brigham Young University Library. Процитовано 17 квітня 2020.
- ↑ Lingua aegyptiaca restituta. gallica.bnf.fr. Bibliothèque National Française. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ а б в John Edward Fletcher (25 серпня 2011). A Study of the Life and Works of Athanasius Kircher, 'Germanus Incredibilis': With a Selection of his Unpublished Correspondence and an Annotated Translation of his Autobiography. BRILL. ISBN 978-90-04-21632-7. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Martin Mulsow (11 липня 2011). Die drei Ringe: Toleranz und clandestine Gelehrsamkeit bei Mathurin Veyssière La Croze (1661-1739). Walter de Gruyter. с. 45. ISBN 978-3-11-093201-0. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Worrell, W.H. (1930). A Coptic Dictionary. W. E. Crum. The American Journal of Semitic Languages and Literatures. 47 (1): 56. doi:10.1086/370288.
- ↑ Chatley, Herbert (April 1940). The Lunar Mansions in Egypt. Isis. 31 (2): 394—397. doi:10.1086/347596. JSTOR 225759.
- ↑ Rowland, Ingrid. Athanasius Kircher and the Egyptian Oedipus. ecuip.lib.uchicago.edu. University of Chicago. Процитовано 21 травня 2020.