Дятел волохатий
| Дятел волохатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець дятла волохатого ласує смальцем
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Picus villosus Linnaeus, 1766
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Д́ятел волох́атий[2] (Leuconotopicus villosus) є середньої величини північноамериканським дятлом. За оцінками, у 2003 році їх кількість складала понад дев'ять мільйонів особин. Дятел волохатий зазначається МСОП як вид з найменшим ризиком у Північній Америці[3]. Деякі таксономічні органи, включаючи Американське орнітологічне товариство, продовжують розміщувати цей вид у роді Picoides, а інші - в Dryobates. [4], але фактично від 2015 за результатами хромосомних досліджень він поміщений в окремий рід Leuconotopicus.
Поширення
ред.Волохатий дятел населяє зрілі широколистяні ліси[5] [6] на Багамах, у Канаді, Коста-Риці, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Пуерто-Рико, на Сен-П'єр і Мікелоні, островах Теркс і Кайкос, а також у США. [3] Пара дятлів звичайно видовбує в дереві дупло, куди самиця відкладає, в середньому, четверо білих яєць. [6]
Опис
ред.
Дорослі в основному мають чорний верх і крила, з білою або буруватою спиною і білими плямами на крилах; горло і живіт варіюють від білого до коричневого, в залежності від підвиду. Дві білі смуги коло ока — одна над і одна під оком. У дятла волохатого чорний хвіст з білими зовнішніми перами. З нижньої сторони хвоста пера білі без смужок і плям. Дорослі самці мають одностайну або здвоєну червону пляму на потилиці; молоді самці мають червону або рідше помаранчево-червону відзнаку на тім'ї. [7]
Розмірами в середньому близько 25 см у довжину з розмахом крил 38 см. [5]За статистичними даними довжина тіла волохатого дятла 18-26 см, розмах крил 33-43 см і вага 40|-95 г. [8] [9] Він практично ідентичний оперенням до дрібнішого дятла пухнастого. Пухнастий має пропорційно коротший дзьоб відносно розміру голови, і за цією пропорцією, окрім розміру, голосу, найлегше розрізнити їх у природі. Ці два види, однак, не є близько споріднені, і останнім часом таксономічно їх розміщено в різних родах. [10] [11]Інший спосіб розрізнити два види - за наявністю чи відсутністю плям на білих перах хвоста (є в пухнастого і нема в волохатого). Їх зовнішнє схожість - вражаючий приклад конвергентної еволюції. Щодо причини цієї конвергенції, то були висунуті лише робочі гіпотези; в будь-якому випадку, через значну різницю в розмірах, екологічна конкуренція між двома видами є незначною.
Ці птахи є переважно тримаються і влітку, і взимку на одній території. Птахи з крайньої півночі ареалу можуть мігрувати дещо на південь; птахи в гірських районах можуть переходити на нижчі висоти.
Ці птахи харчуються на деревах, часто підважуючи або роздовбуючи кору, щоб дістатися до комах. Вони в основному їдять комах, а також фрукти, ягоди і горіхи, лише зрідка — також сік дерев. Вони є природним хижаком метелика Ostrinia nubilalis, який лише сільськогосподарській промисловості США завдає збитків більше 1 мільярда доларів щорічно в результаті втрат врожаю та витрат на боротьбу з шкідником. [12] [13] Буває також, що вони довбають дерев'яні віконні рами та дерев'яну обшивку хат, шукаючи комах.
Див. також
ред.- Дятел пухнастий - менший, але дуже схожий вид.
Список літератури
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Leuconotopicus villosus. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22681166A92895449. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22681166A92895449.en. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 14 January 2018.
- ↑ Фесенко Г.В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг: Діонат, 2018. — С. 136.
- ↑ а б [[[:Шаблон:IUCNlink]] Leuconotopicus villosus]. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Процитовано 24 березня 2009.
- ↑ Picoides villosus (Hairy Woodpecker) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- ↑ а б Sibley, David Allen (2003). The Sibley Field Guide to Birds of Eastern North America. Alfred A. Knopf, Inc. с. 249. ISBN 0-679-45120-X.
- ↑ а б Bull, John; Farrand Jr, John (August 1994). National Audubon Society Field Guide to North American Birds:Eastern region (вид. 2nd). Chanticleer Press. с. 573. ISBN 0-679-42852-6.
- ↑ Jackson, Jerome A., Henri R. Ouellet, & Bette J. Jackson (2002): Hairy Woodpecker (Picoides villosus), The Birds of North America Online (A. Poole, Ed.). Ithaca: Cornell Lab of Ornithology; Retrieved from the Birds of North America Online 2009-3-20 DOI:10.2173/bna.702 (registration required)
- ↑ [Волохатий дятел//Все про птахів (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 6 березня 2019. Волохатий дятел//Все про птахів (англ.)]
- ↑ [Дятел волохатий(англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 березня 2019. Дятел волохатий(англ.)]
- ↑ Weibel, Amy C. & Moore, William S. (2005): Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny, with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers. Condor 107(4): 797–809. DOI:10.1650/7858.1 (HTML abstract)
- ↑ Moore, William S.; Weibel, Amy C. & Agius, Andrea (2006): Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biol. J. Linn. Soc. 87: 611–624. PDF fulltext [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ The European Corn Borer | The European Corn Borer. www.ent.iastate.edu. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ European corn borer - Ostrinia nubilalis (Hubner). entnemdept.ufl.edu. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 13 листопада 2017.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |