Баклан маріонський
Баклан маріонський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Leucocarbo melanogenis Blyth, 1860 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*Leucocarbo atriceps melanogenis
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан маріонський[1] (Leucocarbo melanogenis) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae). Раніше вважався підвидом баклана імператорського (Leucocarbo atriceps).
Поширення
ред.Птах гніздиться на субантарктичних островах Крозе, Принс-Едуард і Маріон.[2]
Опис
ред.Птах завдовжки 70 см, розмахом крил до 125 см. Самці більші за самиць. Більша частина тіла вкрита оперенням чорного кольору. Живіт, груди, щоки та вуха білі. Над основою дзьоба є помаранчева пляма. Навколо очей є блакитне кільце. Дзьоб темно-коричневий.[3]
Спосіб життя
ред.Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними. За здобиччю пірнає на глибину до 25 м (максимальна глибина 60 м). Сезон розмноження триває в період з листопада по лютий. Створює моногамні пари на сезон. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель у колоніях від 10 до сотні птахів. Гнізда будує з гуано, болота, водоростів і трави. Відкладає до 5 яєць (переважно 2—3 яйця).
Примітки
ред.- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Kennedy, Martyn; Gray, Russell; Spencer, Hamish. The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology? (PDF). The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology?. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
- ↑ Bouglouan, Nicole (ред.). Crozet Shag. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 7 March 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |