«Let my people go» (укр. «Відпусти мій народ») — 15 текстів про Помаранчеву революцію[3] — книга української письменниці Оксани Забужко. Являє собою колаж з есеїв та статей, написаних англійською мовою для відомих західних видань у час революції та одразу після неї, а також одного оповідання, що належить вже до художньої прози

«Let my people go: 15 текстів про українську революцію»
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
ТемаІсторія XXI століття
ВидавництвоФакт
Видано2005[1]
Тип носіяпапір (тверда обкладинка)
Сторінок232
Тираж5000
ISBN966-359-096-3[2]

Зміст

ред.

Книга містить:

  • переклади статей та есе Забужко, написаних англійською для західних видань під час, наприклад для Wall Street Journal, Der Spiegel тощо;
  • тексти виступів Забужко на різних міжнародних конференціях та деякі статті для преси, з осмисленням та рефлексіями щодо революції;
  • записи з щоденника Забужко з того періоду, які відображають зміни настроїв та атмосфери в Києві впродовж року, а також оповідання «Альбом для Густава», змодельоване на реальних подіях і деталях Майдану.[4]

У книзі описано події 2005 року в трагічному ключі, авторка розвінчує міф про «безкровність» Помаранчевої революції.

Нагороди

ред.

У червні 2006 книга посіла перше місце у списку «Краща українська книга»[5][6], а також «Краща книжка року — 2005» у номінації «Документалістика»[7] за вибором журналу «Корреспондент».

Примітки

ред.
  1. Оксана Забужко (укр.). Meridian Czernowitz. Процитовано 11 квітня 2024.
  2. Книга «Let my people go» – Оксана Забужко. Yakaboo.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  3. Оксана Забужко. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  4. Пиркало, Світлана (14 грудня 2005). Оксана Забужко: книжки, народжені революцією (укр.). BBC Україна. Процитовано 11 квітня 2024.
  5. Оксана Забужко. bookclub.ua (укр.). Клуб Сімейного Дозвілля. Процитовано 11 квітня 2024.
  6. Феномен творчості Оксани Забужко. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного (укр.). 18 вересня 2020. Процитовано 11 квітня 2024.
  7. Офіційна сторінка Оксани Забужко - нагороди. zabuzhko.com. Процитовано 11 квітня 2024.

Посилання

ред.