Шуляк білоголовий
| Шуляк білоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptodon forbesi (Swann, 1922) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Odontriorchis forbesi Swann, 1922 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шуля́к білоголовий[2] (Leptodon forbesi) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид названий на честь британського зоолога Вільяма Александера Форбса[4].
Опис
ред.Каєнський шуляк — хижий птах, середня довжина якого становить 49-50 см, а вага 550-580 г. Голова і шия білі, верхня частина тіла чорнувата, нижня частина тіла біла. Краї крил і нижні покривні пера крил білі, на плечах і кінчиких другорядних махових пер можуть бути білі плямки. На відносно довгому, округлому хвості 1-2 темні смуги.
Поширення і екологія
ред.Білоголові шуляки мешкають на північному сході Бразилії, в штатах Пернамбуку, Алагоас, Параїба і Сержипі, можливо, також в Баїї. Вони живуть у вологих рівнинних атлантичних лісах на висоті 600 м над рівнем моря. Імовірно, живляться комахами, іншими безхребетними яйцями і дрібними хребетними.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція білоголових шуляків становить від 250 до 1000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Leptodon forbesi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 162. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |