Відкрити головне меню

Legio I Pontica (I Понтійський легіон) — римський легіон часів пізньої імперії.

Legio I Pontica
На службі 288 — V ст.
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 2000-5000 осіб
Гарнізон/Штаб Трапезунд

ІсторіяРедагувати

Створено імператором Діоклетіаном у 288 році на території Римської Вірменії. Спочатку використовувався для придушення виступів в Ісаврії. Відомий по згадці префекта легіону Тита Аврелія Віктора.

У 297 році переведено до новоутвореної провінції Понту Полемонійського. Основною базою легіону стає велике місто Трапезунд, де змінив вексиларіїв XV Аполлонієвого легіону. З цього моменту виконував обов'язки лімітанів (прикордонних військ) для захисту від нападу кочовників. Водночас забезпечував тили римлянам під час війн з Персією Сасанідів.

Наприкінці IV ст. кількість легіону зменшено до 2000 легіонерів. Відповідно до Переліку почесних посад (Notitia dignitatum) легіон все ще перебував на початку V ст. у Трапезунді. Продовжував існувати за перших імператорів Східної Римської імперії. Підпорядковувався дуксу Вірменії.

ДжерелаРедагувати

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
  • M.P.Speidel, The roman army in Asia minor, in Armies and frontiers in Roman and Byzantine Anatolia, BAR International series 156, Oxford 1983.