LORAN (англ. LOng RAnge Navigation[1]) — низькочастотна міжнародна радіонавігаційна система наземного базування, призначена для визначення місця розташування приймача, що використовувалася в період з початку Другої світової війни до 1 серпня 2010 року.

Приймач системи LORAN-C, призначений для комерційних суден.
Передавач системи LORAN-C в затоці Кембридж, Канада (висота 189 м).

Остання версія системи мала назву LORAN-C та працювала на частотах від 90 до 110 КГц. Системою користувалося багато країн, включаючи США, Японію і країни Європи. В 1958 році в СРСР була розроблена аналогічна система Чайка («мартин»), якою все ще (станом на серпень 2010 року) користується Росія.

Після запуску системи GPS, LORAN почала втрачати значення і використовувалася переважно як додаткова, незважаючи на кілька спроб знов популяризувати її як альтернативу супутниковим системам навігації. Починаючи з 2010 року, США та Канада припинили підтримку передавачів LORAN, через що система фактично припинила існування[2][3].

Посилання

ред.
  1. LORAN. Oxford English Dictionary (вид. 2). Oxford, England: Oxford University Press. 1989. the initial letters of long-range navigation
  2. LORAN-C General Information. United States Coast Guard. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)
  3. Termination of the Loran-C Service. notmar.gc.ca. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2010. (for access click on «I have read…» and «Accept»)