Journey in Satchidananda
Journey in Satchidananda — четвертий сольний альбом Еліс Колтрейн. Чотири треки альбому були записані в домашній студії Джона Колтрейна в Дікс-Гіллз, Нью-Йорк, у листопаді 1970 року, а решта — наживо в Village Gate у липні того ж року. Альбом вийшов на лейблі Impulse! Records 1971 року. На альбомі Колтрейн грає на піаніно та арфі, до неї приєднуються саксофоніст Фароа Сандерс, басисти Сесіл Макбі (студійні треки) та Чарлі Гейден (живий трек), а також барабанщик Рашид Алі. Вішну Вуд також грає на уді на живому записі, а у студійних записах також беруть участь Маджид Шабазз на дзвіночках і бубні та Тулсі на тамбурі.[1][2]
Journey in Satchidananda | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | Еліс Колтрейн | ||||||
| Дата випуску | Лютий 1971 | ||||||
| Записаний | 4 липня ("Isis and Osiris") і 8 листопада (студійні треки), 1970 | ||||||
| Жанр | Спіричуел-джаз, модальний джаз, авангардний джаз | ||||||
| Тривалість | 37:06 | ||||||
| Студія звукозапису |
Домашня студія Джона Колтрейна, Дікс-Гіллс, Нью-Йорк, (треки A1-B1); Village Gate (трек B2) | ||||||
| Лейбл | Impulse! | ||||||
| Продюсер | Еліс Колтрейн, Ед Мішель | ||||||
| Хронологія Еліс Колтрейн | |||||||
| |||||||
Journey in Satchidananda важливий тим, що він знаменує собою перехід між першими трьома записами Колтрейн та її наступними релізами, які демонструють більш персоналізований світогляд.[3] Назва альбому та заголовний трек відображають вплив Свамі Сатчідананди, з яким Колтрейн зблизилась, будучи його ученицею.[4]
«Shiva-Loka», або «царство Шиви», означає царство третього члена індуїстської трійці, «розчинника творіння». «Stopover Bombay» стосується п'ятитижневого перебування в Індії та Шрі-Ланці, в яке Колтрейн мала вирушити в грудні 1970 року. «Something About John Coltrane» заснована на темах її покійного чоловіка, Джона Колтрейна. «Isis and Osiris» демонструє інтерес Колтрейн до музики та культури Близького Сходу та Північної Африки. Присутність тамбури, на якій грає Тулсі, відображає інтерес Колтрейн до індійської класичної музики та релігії.[5]
Відгуки критиків ред.
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |  [1]
|
| Pitchfork | 10/10[4] |
| The Penguin Guide to Jazz Recordings |   [6]
|
| The Rolling Stone Jazz & Blues Album Guide | [7]
|
Редактори AllMusic дали альбому повні 5 зірок, а Том Юрек заявив: «Це чудовий альбом, необхідний для всіх, хто цікавиться розвитком модального та експериментального джазу. Крім того, він надзвичайно доступний».[1]
Альбом посів 446 місце у списку 500 найкращих альбомів усіх часів журналу Rolling Stone за 2020 рік, а редактори назвали його «медитативною насолодою, якоїї джаз ще ніколи не бачив: частково земний блюз, частково ефірна мантра, і потужний вплив на меломанів від Radiohead до онука Колтрейн — Flying Lotus».[8]
Джозефіна Лівінгстон з Pitchfork зазначила, що альбом «віддає належне трансформації, якої зазнала [Колтрейн] наприкінці 1960-х — як людина і як митець», і прокоментувала: «Це запис настільки ж про душу, наскільки і про майстерну оркестровку… сама фактура Journey визначається переходом, процесом і потоком. Її музика не має ні початку, ні кінця. Натомість… Колтрейн працює з принципом зациклення і трансцендентності».[4]
Пишучи для Treble і згадуючи про втрату чоловіка Колтрейн, Емма Баухнер зауважила: «Journey in Satchidananda відчувається як своєрідна кульмінація: зіткнення втрати з новознайденим розумінням і самовираженням. Музика займає межові простори між Сходом і Заходом, пост-бопом і раґою, горем і зціленням, свідомістю і трансцендентністю… Більш за все, чудові звукові пейзажі Journey in Satchidananda несуть глибоке відчуття зцілення, відображаючи власну подорож Колтрейн та її подальшу трансформацію перед обличчям горя».[9]
У статті для The Guardian Дженніфер Люсі Аллан описала альбом як «щось середнє між модальним і медитативним, де присутні всі частини її музичного буття і біографії», і додала: «Його слід було б назвати музикою ф'южн, з елементами, взятими з індійської музики і поєднаними із західними традиціями, але в музиці Колтрейн немає видимих з'єднань — все пов'язано в космічній пишноті».[10] Колін Мерфі з Classical Album Sundays описав альбом як «справді глибокий, далекосяжний, трансформуючий досвід прослуховування» і зауважив: «Ви також можете тимчасово досягти вищого стану свідомості під час прослуховування цього альбому. Вирушайте в подорож».[11]
Сидні Мандей на NPR заявила: «Майже через 50 років після виходу Journey In Satchidananda альбом залишається візією універсального зцілення, духовного самозбереження в часи біди і бога, який з'являється, коли ви шукаєте її».[12]
Список композицій ред.
| Сторона A | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 1. | «Journey in Satchidananda» | 6:39 |
| 2. | «Shiva-Loka» | 6:37 |
| 3. | «Stopover Bombay» | 2:54 |
| Сторона B | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 4. | «Something About John Coltrane» | 9:44 |
| 5. | «Isis and Osiris» | 11:49 |
Персоналії ред.
Треки від A1 до B1
- Еліс Колтрейн — піаніно, арфа
- Фароа Сандерс — сопрано-саксофон, перкусія
- Сесіл Макбі — контрабас
- Рашид Алі — барабани
- Тулсі — тамбура
- Majid Shabazz — дзвіночки, тамбурин
Трек B2
- Еліс Колтрейн — арфа
- Фароа Сандерс — сопрано-саксофон, перкусія
- Рашид Алі — барабани
- Чарлі Гейден — бас
- Вішну Муд — уд
Примітки ред.
- ↑ а б в Jurek, Thom. Alice Coltrane: Journey in Satchidananda. AllMusic. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Alice Coltrane - Journey in Satchidananda. Jazz Music Archives. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Berkman, Franya J. (2010). Monument Eternal: The Music of Alice Coltrane. Wesleyan University Press. с. 72.
- ↑ а б в Livingstone, Josephine (3 лютого 2019). Alice Coltrane: Journey in Satchidananda. Pitchfork. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Coltrane, Alice (1971). Album notes for Journey in Satchidananda. Impulse! Records.
- ↑ Cook, Richard; Morton, Brian (2008). The Penguin Guide to Jazz Recordings (вид. 9th). Penguin. с. 283. ISBN 978-0-141-03401-0.
- ↑ Swenson, John, ред. (1999). The Rolling Stone Jazz & Blues Album Guide. Random House. с. 169.
- ↑ The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone (амер.). 22 вересня 2020. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Bauchner, Emma (31 січня 2021). Alice Coltrane's Journey In Satchidananda is a collision of grief and self-discovery. Treble. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Allan, Jennifer Lucy (26 березня 2020). Alice Coltrane: where to start in her back catalogue. The Guardian. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Murphy, Colleen (28 січня 2018). The Story of Alice Coltrane 'Journey In Satchidananda'. Classical Album Sundays. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Monday, Sydnee (6 лютого 2018). Meditating On The Healing Power Of Alice Coltrane's 'Journey In Satchidananda'. NPR. Процитовано 17 грудня 2023.