JP-4
JP-4 або JP4 (від «Jet Propellant») — паливо для реактивних двигунів, рекомендоване урядом США в 1951 році (MIL-DTL-5624[1]). Код НАТО — F-40[1]. Також відоме як avtag[2].
| JP-4 | |
| Кодове позначення НАТО | F-40 |
|---|---|
| Замінений на | JP-8 |
Використання ред.
JP-4 була сумішшю гасу та бензину 50-50. Вона мала нижчу температуру спалаху, ніж JP-1, але було кращим через його більшу доступність. Це було основним реактивним паливом ВПС США з 1951 по 1995 рік.
MC-77 є шведським військовим еквівалентом JP-4[3].
Суміш ред.
JP-4 було сумішшю аліфатичних і ароматичних вуглеводнів. Це була легкозаймиста прозора рідина прозорого або солом’яного кольору із запахом, схожим на гас. Вона легко випаровувалась і плавала на воді. Хоча вона мала низьку температуру спалаху (0 °F (−18 °C)), запалений сірник, опущений у JP-4, не запалить суміш. JP-4 замерзало при −76 °F (−60 °C), а його максимальна температура горіння становила 6 670 °F (3 688 °C).
JP-4 була непровідною рідиною, схильною до накопичення статичної електрики під час руху по трубах і резервуарах. Оскільки він є летким і має низьку температуру спалаху, статичний розряд може спричинити пожежу. Починаючи з середини 1980-х років до палива додавали антистатик, щоб зменшити накопичення заряду та відповідний ризик пожеж. Необхідно контролювати швидкість потоку, а все обладнання, що використовується, має бути електрично з’єднане та добре заземлене.
Поступова відмова ред.
Прагнення до менш легкозаймистого та менш небезпечного палива змусило ВПС США відмовитися від JP-4 на користь JP-8. Перехід до операцій ВПС США у Великій Британії був здійснений у 1979 році, а зміни були завершені в усіх ВПС США до кінця 1995 року[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б MIL-DTL-5624U Detail Specification: Turbine Fuel, Aviation, Grades JP-4 and JP-5 (PDF). everyspec.com. United States Department of Defense. 5 січня 2004. Процитовано 27 листопада 2014.
- ↑ а б The History of Jet Fuel. archive.org. British Petroleum. 18 жовтня 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
- ↑ Heaton, Kristin J.; Maule, Alexis L.; Smith, Kristen W.; Rodrigues, Ema G.; McClean, Michael D.; Proctor, Susan P. (September 2017). JP8 exposure and neurocognitive performance among US Air Force personnel. NeuroToxicology. 62: 171. doi:10.1016/j.neuro.2017.07.001. PMID 28687449. Процитовано 18 червня 2020.
(MC-77, Swedish military fuel equivalent to JP-4)
Література ред.
- Фарун, Обейд; Манделл, Діана; Наварро, Ернан. Токсикологічний профіль реактивного палива JP-4 та JP-7 . Агентство реєстру токсичних речовин і захворювань, Атланта, червень 1995 р.