JNLWCG (англ. Joint Non Lethal Weapons Capabilities Group) — Міжвидова група з розвитку спроможностей нелетальної зброї, є одною з груп 2-го рівня у складі NAAG (Групи НАТО з питань озброєнь сухопутних військ, AC/225) CNAD (Конференції національних директорів озброєнь). Утворена рішенням NAAG у січні 2017 р. на основі підгрупи нелетальних спроможностей (англ. Sub Group оn Non Lethal Capabilities, SGNLC), що входила до складу групи LCG DSS.[1]

Місією JNLWCG є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності нелетальної зброї в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[2].

JNLWCG взаємодіє з іншими групами 2-го рівня NAAG, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP).

Пленарні засідання JNLWCG проводяться двічі на рік.

Структура та діяльність JNLWCG ред.

У складі JNLWCG існує мережа підгруп 3-го рівня, команд експертів (англ. Team of Experts, ToE) та робочих груп, які діють на постійній основі[1][2].

Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[3][4] у сфері нелетальної зброї, сприяють реалізації багатонаціональних проектів.

 
Військова версія Active Denial System (2008)

Структури 3-го рівня JNLWCG ред.

  • Група супроводження каталогу NLC (англ. NLC Catalogue Custodian)[1];
  • Команда експертів (ToE) з стандартизації боєприпасів несмертельної кінетичної енергії (англ. ToE on Non Lethal Kinetic Energy Projectiles Standardization)[1];
  • Команда експертів (ToE) з оцінки ефективності антиперсональної дії нелетальних спроможностей міліметрових хвиль (англ. ToE on NLC Millimeter Wave anti personal effectiveness)[1], зосереджена на стандартизації методів випробувань нелетальних систем генерації міліметрових хвиль з частотою близько 95 ГГц[5];
  • Команда експертів (ToE) з пристроїв примусової зупинки (арешту) транспортних засобів (англ. ToE on Vehicle Arresting Device), зупинила свою діяльність після завершення розробки STANREC 4729 Ed. 2 і AEP-74(B) “Еффективність нелетальної примусової зупинки (арешту) наземних транспортних засобів”[1].

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия (PDF). Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 - 309. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 22 липня 2019.
  2. а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  3. Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  4. Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [1].
  5. Слюсар В.И. Генераторы супермощных электромагнитных импульсов в информационных войнах. //Электроника: наука, технология, бизнес. – 2002. - № 5. – С. 60 - 67.[[https://web.archive.org/web/20140819165959/http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1374_854.pdf Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]]

Джерела ред.