Вікіпедія

CNAD

Конференція національних директорів озброєнь НАТО

CNAD (Конференція національних директорів озброєнь, англ. Conference of National Armaments Directors) заснована у 1966 р. і є вищим дорадчим комітетом Північноатлантичної ради Альянсу з питань озброєнь.[1]

Conference of National Armaments Directors
Конференція національних директорів озброєнь
Логотип
АбревіатураCNAD
Засновано1966
Офіційні мовианглійська, французька

Місією CNAD є сприяння багатонаціональному співробітництву щодо забезпечення взаємосумісними військовими спроможностями у сфері озброєнь в інтересах удосконалення ефективності сил НАТО у всьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу.

Структура та діяльність CNAD

ред.
 
Голова CNAD з 2016 р. Каміль Гранд

CNAD координує зусилля держав-членів (а там, де доцільно — й країн-партнерів) щодо розробки, закупівлі та досягнення взаємосумісності озброєння та військової техніки. Діяльність CNAD та підпорядкованих структур зосереджена на виявленні можливих шляхів співпраці між зацікавленими країнами щодо поділу ризиків і витрат на розробку, науково-дослідні роботи, а також щодо досягнення економії масштабу, взаємодії з промисловістю, стандартизації та взаємосумісності.

Під егідою CNAD розгорнута мережа основних груп з питань розвитку спроможностей видів збройних сил (NAAG, NAFAG[2], NNAG), безпеки боєприпасів (CASG)[3], системи управління життєвим циклом озброєнь (LCMG), промислово-дорадча група (NIAG) та інші, а також широка мережа груп 2-го рівня, їх підгруп та робочих груп, які діють на постійній основі.[4] Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[5][6][7][8][9], сприяють реалізації багатонаціональних проектів, беруть участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP)[10].

CNAD скликається двічі на рік у форматі пленарних засідань (на рівні національних директорів з озброєнь), одне з яких — за участю партнерів, та щомісячно у форматі постійних засідань (на рівні представників національних директорів з озброєння). Місцем проведення засідань CNAD, як правило, є штаб-квартира НАТО (м. Брюссель)[4][11], однак у період пандемії COVID'19 було запроваджено практику засідань у форматі відеоконференцій.

З жовтня 2016 р. обов'язки голови CNAD (англ. CNAD Permanent Chairman) виконує помічник Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій (англ. NATO’s Assistant Secretary General for Defence Investment) представник Франції Каміль Гранд (англ. Camille Grand)[11][12].

Адміністративне забезпечення діяльності CNAD здійснюється Департаментом оборонних інвестицій Міжнародного секретаріату НАТО.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Healey, Eldon J. The Conference of National Armaments Directors: NATO's Forum for Armaments Cooperation. //Canadian Defence Quarterly, vol. 19, no. 4, February 1990, p. 23 — 27.
  2. ↑ Слюсар В.І. Група НАТО з озброєнь повітряних сил (NAFAG).//Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки”. - 10 жовтня 2019 р. - Київ: ДНДІА. - 2019. - [1].
  3. ↑ Слюсар, В.И.; Ковальська, М.П.; Гамалій, Н.В. (2013). Пріоритетні напрями співробітництва з НАТО у межах відповідальності групи з безпеки боєприпасів (АС/326, CASG) (PDF). Тези доповіді на IV науково-технічній конференції “Проблемні питання розвитку ОВТ ЗС України”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. 75 – 76. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  4. ↑ а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  5. ↑ Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 12 січня 2019.
  6. ↑ Слюсар В.І., Гамалій Н.В. Система систем стандартів. //Тези доповіді 1-ї науково-практичної конференції “Основні напрями формування ВТП держави та шляхи її реалізації”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 2014. – C. 65 - 67. - [2].
  7. ↑ Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [3].
  8. ↑ Слюсар В.И. Концепция межвидовых стандартов НАТО.//Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”, 11-12 квітня 2018 року. - Харків: ХНУПС. - C. 46 - 47. - [4].
  9. ↑ Слюсар В. І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№ 2(14). — 2017. — С. 90 — 93. [5] [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Слюсар В. І., Кулагін К. К. Особливості процесу оборонного планування НАТО.// Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. — № 3(36). — С. 47 — 59. [6] [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б National Armaments Directors discuss multinational cooperation, counter-terrorism and innovation. NATO. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  12. ↑ Camille Grand. Assistant Secretary General for Defence Investment, 2016. NATO. October 03, 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: CNAD
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CNAD&oldid=35583405