Insidioso
| «Інсідіозо» | ||
|---|---|---|
| Insidioso
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Індоміто» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія.svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії.svg){kind=small} Крігсмаріне
| |
| Закладено | 1910 рік | |
| Спущено на воду | 30 вересня 1913 року | |
| Введено в експлуатацію | 1914 року | |
| Загибель | Потоплений 5 листопада 1944 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 672 тонни (стандартна) 720 тонн (повна) | |
| Довжина | 73 м | |
| Ширина | 7,3 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 4 × парових котли | |
| Потужність | 16 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 1440 миль на швидкості 13 вузлів | |
| Екіпаж | 69 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914» 4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедних апарати | |
«Інсідіозо» (італ. Insidioso) — ескадрений міноносець типу «Індоміто» ВМС Італії часів Першої світової війни.
Історія створення ред.
Ескадрений міноносець «Інсідіозо» був закладений у 1910 році на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі. Спущений на воду 30 вересня 1913 року, став до ладу у 1914 році.
Історія служби ред.
Перша світова війна ред.
Після вступу Італії у Першу світову війну «Інсідіозо» був включений до складу II ескадри есмінців, разом з однотипними «Імпавідо», «Індоміто», «Імпетуозо», «Іррек'єто» та «Інтрепідоо».
9 червня «Інсідіозо» разом з есмінцями «Індоміто», «Інтрепідо», «Імпетуозо», «Іррек'єто», «Анімозо», «Ардіто», «Арденте», «Аудаче» і крейсер-скаут «Куарто» супроводжували крейсери «Джузеппе Гарібальді» і «Веттор Пізані», здійснюючи обстріли албанського узбережжя[1].
3 грудня «Інсідіозо» вийшов з Бріндізі і разом з есмінцями «Індоміто», «Інтрепідо», «Імпетуозо» та «Іррек'єто» супроводжував один з перших конвоїв, які доставили війська та спорядження в Албанію. Конвой складався з транспортів «Ре Умберто» та «Вальпараїсо» та перевозили 1800 вояків і 150 коней.
Поблизу албанського узбережжя «Ре Умберто» підірвався на міні, розламався навпіл та затонув. «Іррек'єто» взяв участь у рятувальній операції, під час якої врятовано загалом 712 осіб[2][3]
24 червня 1916 року «Інсідіозо», «Іррек'єто», «Імпавідо», «Аудаче» та крейсерт-скаут «Марсала» прикривали атаку торпедних моторних човнів в Дурресі, внаслідок якої був серйозно пошкоджений пароплав «Сараєво»[2].
11 червня 1917 року «Інсідіозо», «Іррек'єто» і міноносці «Айроне» і «Ардеа» прикривали наліт гідролітаків на Дуррес[2].
Післявоєнна служба ред.
Після закінчення війни «Інсідіозо» пройшов ремонт, під час якого було доповнене артилерійське озброєння.
У 1929 році корабель був перекласифікований в міноносець[4].
у 1938 році корабель був виключений зі складу флоту.
Друга світова війна ред.
Після початку Другої світової війни, у 1941 році «Інсідіозо» був знову повернутий до складу флоту. Оскільки корабель був найстарішим міноносцем флоту, він мало залучався до виконання бойових завдань.
Наприкінці січня 1942 року «Інсідіозо» брав участь в безуспішних спробах врятувати вцілілих членів екіпажу італійського підводного човна «Медуза», потопленого британським підводним човном «Торн»[5].
10 вересня 1943 року, після Капітуляції Італії, «Інсідіозо», який на той момент перебував в Пулі, був захоплений німцями. 8 листопада він увійшов до складу Крігсмаріне під назвою «TA 21».
9 серпня 1944 року корабель був серйозно пошкоджений внаслідок нальоту британської авіації.
5 листопада 1944 року «Інсідіозо» був потоплений в порту Фіуме під час нальоту британської авіації.
У 1947 році рештки корабля були підняті та здані на злам.
Література ред.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
Примітки ред.
- ↑ http://www.iantdexpeditions.com/spedizioni/in2007/intrepido.pdf [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 140-145-146-147-195-197-202.
- ↑ Gallery INTREPIDO 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Marina Militare [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Regio Sommergibile Medusa [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.].
Посилання ред.
- Ескадрений міноносець «Інсідіозо» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.](італ.)