Air Nostrum
Air Nostrum, Líneas Aéreas del Mediterráneo, А/О, також відома як Iberia Regional, — регіональна авіакомпанія Іспанії зі штаб-квартирою в місті Валенсія[1], що здійснює регулярні пасажирські авіаперевезення за більш ніж 50 пунктами призначення всередині країни та за її межами, а також здійснює комерційні рейси по чартерним контрактам.
 | ||||
| ||||
| Тип | авіакомпанія і бізнес | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 1994 | |||
| Хаби | Барселона — Ель-Прат і Валенсія (аеропорт) | |||
| Альянс | Oneworld | |||
| Штаб-квартира | Валенсія | |||
| Сайт | airnostrum.com | |||
Air Nostrum є приватною незалежною компанією, але працює під франшизою Iberia Regional флагманської авіакомпанії Іспанії Iberia Airlines і через неї є афілійованим членом глобального авіаційного альянсу пасажирських перевезень Oneworld.
Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є аеропорт Валенсії, у ролі двох інших хабів перевізник використовує мадридський міжнародний аеропорт Барахас і аеропорт Барселони[2].
Історія
ред.Авіакомпанія Air Nostrum була утворена 23 травня 1994 року і початку операційну діяльність 15 грудня того ж року[3].
У травні 1997 року Air Nostrum уклала франчайзингову угоду з флагманською авіакомпанією Іспанії Iberia Airlines на використання бренду «Iberia Regional», в рамках якого до Air Nostrum відходили маршрути колишнього дочірньої компанії Іберії Binter Mediterraneo, а також частина її інфраструктури. У 1999 році Іберія поглинула ще одну регіональну авіакомпанію Aviaco, надалі передавши її внутрішні та міжнародні маршрути на обслуговування Air Nostrum. У тому ж році компанія приєднала данського авіаперевізника Denim Air, проте у 2002 році комерційні інтереси двох компаній були знову розділені разом з їх торговими марками.
Станом на березень 2007 року власниками Air Nostrum є наступні структури: Nefinsa (74,8 %), Caja Duero (22,2 %) і менеджери самої авіакомпанії (3,0 %). У 2007 році штат компанії складався з 2040 співробітників.
Флот
ред.
_at_Palma_de_Mallorca_Airport.jpg)
Станом на грудень 2022 флот Air Nostrum fleet складався з наступних літаків:[4]
| Тип | У використанні | Замовлення | Пасажири | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| ATR 72-600 | 5 | — | 72 | |
| Bombardier CRJ200 | 7 | — | 50 | |
| Bombardier CRJ1000 | 27 | — | 100 | |
| Всього | 39 | — | ||
Авіаподії та нещасні випадки
ред.- 17 січня 2003 року Fokker 50 (реєстраційний PH-FZE), який прямував регулярним рейсом з Малаги в Мелілью, при здійсненні посадки в аеропорту призначення викотився за межі злітно-посадочної смуги та отримав серйозні пошкодження. Дев'ять пасажирів на борту були травмовані[5].
- 26 січня 2006 року Bombardier CRJ200 (реєстраційний EC-IBM), що прямував регулярним рейсом IB 8665 з Вальядоліда в барселонський міжнародний аеропорт Ель-Прат, здійснив посадку з невипущеними опорами шасі. Після тривалого ковзання по злітно-посадковій смузі лайнер зупинився у 240 метрах від її торця, ніхто при цьому не постраждав. Розслідувала інцидент комісія визначила головною його причиною помилку пілотів і другорядної — технічні несправності в системі закрилків, такі що відвернули увагу екіпажу[6].
- 23 січня 2007 року в барселонському аеропорту Ель-Прат здійснив аварійну посадку Bombardier Dash 8 Q300, що виконував регулярний рейс IB 8041 з Памплони. Причиною інциденту стали помилкові показання індикатора випуску передньої стійки шасі.
Примітки
ред.- ↑ Contact List [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Directory: World Airlines. Flight International. 27 березня 2007. с. 64.
- ↑ Air Nostrum History — The First Airline of Regional Aviation in Spain. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 13 лютого 2019.
- ↑ planespotters.net — Air Nostrum retrieved 18 December 2022
- ↑ Mellila F50 Crash (Nostrum Air). Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Hradecky, Simon. Report: Air Nostrum CRJ2 at Barcelona on Jan 24th 2007, belly landing. Aviation Herald. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 25 березня 2010.
Посилання
ред.- Офіційний сайт авіакомпанії Air Nostrum [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.]