IV округ Парижа
IV округ Парижа (фр. 4e arrondissement, Arrondissement de l’Hôtel de Ville) — один із 20 округів (arrondissements) столиці Франції. Площа округу становить 1,601 км² (18-а з 20).
IV округ Парижа Париж | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°51′20″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.855555555556° пн. ш. 2.3555555555556° сх. д. | ||||
Країна | Франція[1] | |||
Адмінодиниця | Paris Centred | |||
Водойма | Сена[2] | |||
Засновано | 1860 | |||
Площа | 1,60 квадратний кілометр | |||
Населення | 28 324 осіб (1 січня 2021)[3] | |||
Поштовий індекс | 75004 | |||
Карта | ||||
IV округ Парижа у Вікісховищі |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розташований на правому березі Сени. Межує на заході з І округом, на півночі — з ІІІ-м, на сході з XI-м та XII-м, а з півдня обмежується річкою Сеною та П'ятим округом.
Четвертий округ містить палац Отель-де-Віль періоду Відродження, найстарішу площу міста — площу Вогезів, сучасний Центр Жоржа Помпіду та жваву південну частину середньовічного кварталу Маре, відому як гей-квартал Парижа[4] (менш пожвавлена північна частина Маре знаходиться в 3-му окрузі). Також до складу округу входять східні частини острова Сіте (включаючи Нотр-Дам-де-Парі) та Острів Сен-Луї.
4-ий адміністративний округ відомий старовинними будівлями, багатокультурним виглядом, невеликими вулицями, кафе й магазинами, але вважається дорогим та перенаселеним.
Демографія
ред.Рік (національний перепис) | Населення | Щільність (осіб/км²) |
---|---|---|
1861 (максимум) | 108 520 | 67 783 |
1872 | 95 003 | 59 377 |
1936 | 70 944 | 44 340 |
1954 | 66 621 | 41 638 |
1962 | 61 670 | 38 520 |
1968 | 54 029 | 33 747 |
1975 | 40 466 | 25 275 |
1982 | 33 990 | 21 230 |
1990 | 32 226 | 20 129 |
1999 | 30 675 | 19 160 |
2006 | 29 138 | 18 211 |
Пам'ятки
ред.- Квартал Маре
- Нотр-Дам на острові Сіте
- Центр Жоржа Помпіду
- Будинок-музей Віктора Гюго
- Башта Сен-Жак
- Отель-де-Віль (Мерія Парижа)
- Особняк Сюллі
Площі, вулиці, мости
ред.- Площа Бастилії
- Площа Отель-де-Віль (колишня Гревська площа)
- Площа Шатле
- Площа Вогезів
- Вулиця Ріволі
- Севастопольський бульвар
- Рю Сен-Антуан
- Рю Сен-Мартен
- Бульвар Бомарше
- Міст Міняйл
- Міст Нотр-Дам
Примітки
ред.- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ SANDRE
- ↑ Populations légales 2021 — Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції, 2023.
- ↑ Michael Sibalis. Urban Space and Homosexuality: The Example of the Marais, Paris' 'Gay Ghetto'. — Urban Studies, 2004. — Vol. 41, no. 9. — P. 1739--1758. — DOI: .
Посилання
ред.- Офіційний сайт мерії з інформацією [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
- Сторінка на Wikivoyage (англ.)