Якана довгохвоста
| Якана довгохвоста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hydrophasianus chirurgus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parra chinensis Parra luzonensis Tringa chirurgus[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Якана довгохвоста[3] (Hydrophasianus chirurgus) — вид сивкоподібних птахів родини яканових (Jacanidae).
Поширення
ред.Птах поширений в Південній та Південно-Східній Азії, на півдні Китаю. Залітні негніздові птахи спостерігалися в Австралії, Японії, Росії, Катарі, на Сокотрі. Населяє вологі місцевості з великою кількістю водоростей.
Опис
ред.Тіло завдовжки 28-31. Вага 130—140 г. Якана довгохвоста відрізняється від інших якан довгим хвостом, який у шлюбний сезон в самця сягає 19-25 см (у позашлюбний сезон — 11-12 см). Розмах крил 126—128 см. Самиця більша за самця, а хвіст у неї коротше. Забарвлення шоколадно-буре, але голова і передня частина шиї білі. Бляшки на голові немає. Багато білого кольору також і на крилах. Задня частина шиї жовтувата. Кігті довші, ніж в інших видів якан.
Спосіб життя
ред.Навколоводні птахи. Завдяки довгим ногам з довгими пальцями, пристосовані для ходьби по заростях водних рослин. Полюбляють водойми, де у великій кількості росте латаття (Nymfaea), лотос (Nelumbo) і водяний гіацинт (Eichornia crassipes). Вони погано літають, але добре пірнають та плавають. Живляться водними комахами, молюсками та іншими безхребетними.
Гніздовий сезон у припадає на червень — серпень, коли йдуть дощі. Гнізда будують серед водної рослинності. Для виду характерна поліандрія. Самиця після спаровування відкладає яйця у гніздо. У гнізді 4 яйця. Після відкладання самиця йде на пошуки іншого партнера, а кладкою і потомством опікується самець. За сезон самиця може відкладати до 10 кладок для різних самців. У висиджуванні самиця не бере участі. Інкубація триває 22-24 дня. Пташенята вилуплюються повністю сформованими і покриті густим камуфляжним пухом. З перших днів своєї появи на світло вони вже вміють добре плавати і пірнати. При найменшій небезпеці пташенята ховаються під крилами свого батька. Головну небезпеку для молодого покоління складають змії і черепахи. Менше половини малюків доживають до зрілого віку.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2012). Hydrophasianus chirurgus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Viscount Walden, Arthur (1877). A list of the bird known to inhabit the Philippine Archipelago. Transactions of the Zoological Society of London. 9: 125—252. doi:10.1111/j.1096-3642.1875.tb00238.x.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
ред.- BirdLife International (2010) Species factsheet: Hydrophasianus chirurgus. 29 грудня 2010
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |