Клехо
Самиця клехо зеленокрилого (Hemiprocne longipennis)
Самиця клехо зеленокрилого (Hemiprocne longipennis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Клехові (Hemiprocnidae)
Oberholser, 1906
Рід: Клехо (Hemiprocne)
(Nitzsch, 1829)
Види
Посилання
Вікісховище: Hemiprocnidae
EOL: 8022
ITIS: 178026
NCBI: 46508
Fossilworks: 99108

Клехо[1] (Hemiprocne) — рід птахів, єдиний в родині клехових (Hemiprocnidae) ряду серпокрильцеподібних (Apodiformes).

Поширення

ред.

Клехові поширені в Індії, Південно-Східної Азії і на тихоокеанських островах на захід від Соломонових Островів. Селяться в основному на високих деревах, які виступають над пологом лісу.

Опис

ред.

Птахи з довжиною тіла від 15 до 31 см з довгими крилами, вильчатим хвостом, невеликим чубчиком на голові і чорною маскою на обличчі. На відміну від справжніх серпокрильців, четвертий палець на лапі спрямований назад, що дозволяє їм сидіти на гілках дерев. У польоті поєднують маневреність ластівок з високою швидкістю стрижів.

Спосіб життя

ред.

Невелике гніздо клехо споруджують з склеєного слиною листя, пір'я і шматочків кори. Єдине яйце в гнізді закріплюють також за допомогою слини; насиживают обоє батьків, сидячи на гілці і зігріваючи яйце задньою частиною черевця. Основу харчування складають комахи, такі як мухи, дрібні жуки, мурашки, бджоли, яких птахи ловлять, кидаючись із засідки.

Класифікація

ред.

Відомо 4 види клехо, що були описані в проміжок з 1802 по 1833 рік. У 1829 році німецький зоолог Християн Людвіг Нітш виділив рід Hemiprocne, однак тільки після опублікованої в 1990 році класифікації Сіблі-Алквіста відбувся поділ клехо і стрижів на окремі родини, що визнається не всіма науковцями.

Види:

Примітки

ред.
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

ред.
  • Wells D. (10 вересня 2014). Family Hemiprocnidae (Treeswifts). Handbook of the Birds of the World Alive (англ.). Процитовано 20 лютого 2019.