Гімнопус лісолюбивий
Gymnopus dryophilus | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Gymnopus dryophilus (Bull.) Murrill, 1916 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Agaricus dryophilus Collybia aquosa var. dryophila | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гімнопус лісолюбивий, колібія лісолюбна, опеньок весняний (Gymnopus dryophilus, раніше Collybia dryophilia) — гриб роду гімнопус (Gymnopus), раніше належав до роду колібія (Collybia).
Будова ред.
Колір шапинки досить мінливий: жовто-бурий, коричнево-червоний, навіть рудий, блідо-охряний, коли висихає, то стає біла. У молодих грибів шапинка дещо темніша, гладенька. Зрілі гриби мають шапинку діаметром до 6 см, вона розпростерта, здається плоскою, зверху ніби трошки вдавлена, а в молодих випукла, нагадує півкулю. Шапинка знизу має густі пластинки білого, жовтого, лимонно–жовтого кольорів. Ніжка у цього гриба заввишки до 7 см, а завширшки до 0,7 см. Якщо розрізати ніжку уздовж, то можна пересвідчитись, що вона порожниста, м'якуш білий, водянистий, тонка з досить неприємним кислуватим запахом. Більшість досвідчених грибників стверджують, що вона приємна на смак.
Схожість ред.
Потрібно зазначити, що гімнопус лісолюбивий дуже зовнішньо схожий на опенька лугового, проте має значно густіші пластинки, зазвичай за межами лісу не зустрічається і подібності з отруйними грибами не має.
Поширення та середовище існування ред.
Гімнопус лісолюбивий має високу щільність плодових тіл у соснових лісах лишайникових, соснових лісах чорницевих, соснових лісах вересових, дещо рідше, але трапляється він у букових лісах, дубових лісах з дуба скельного, грабово-дубових лісах
Практичне використання ред.
Гімнопус лісолюбивий — їстівний шапковий гриб, який вживають в основному у свіжому вигляді. У деяких джерелах описується як отруйний гриб в сирому вигляді та радять його уникати[1]. Схожий на гриб Collybia peronata.
Примітки ред.
- ↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 142
Джерела ред.
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С. 32.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
-