Gymnocalycium capillaense
| Gymnocalycium capillaense Гімнокаліціум капільянський | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus, 1926 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Echinocactus capillaensis Schick 1923 Echinocactus sigelianus Schick 1923 Gymnocalycium sigelianum (Schick) Hosseus 1926 Echinocactus suttehanus Schick 1923 Gymnocalycium sutterianum (Schick) Hosseus l926 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium capillaense (укр. Гімнокаліціум капільянський, Гімнокаліціум капіляензе)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія ред.
Вид вперше описаний у 1923 році німецьким ботаніком Карлом Шиком (нім. Carl Schick, 1881—1953) як Echinocactus capillensis, який відніс його до роду ехінокактус (Echinocactus). У 1926 році інший німецький ботанік, профессор Кордовського університету — Карл Курт Хоссеус[es] (нім. Carl Curt Hosseus, 1878—1950) відніс його до роду гімнокаліціум.
Етимологія ред.
Видова назва походить від місця зростання цього виду — міста Капілья-дель-Монте[es] (ісп. Capilla del Monte)[3].
Ареал і екологія ред.
Gymnocalycium capillaense є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінціях Кордова і Сан-Луїс. Рослини зростають на висоті від 500 до 1500 метрів над рівнем моря в чакових лісах та високогірних луках.
Морфологічний опис ред.
| Орган | Опис |
|---|---|
| Рослини | формують численні групи. |
| Стебло | приплюснуто-кулясте, матове, синьо-зеленого кольору до 8 см заввишки і в діаметрі. |
| Епідерміс | |
| Ребра | до 13 із низькими, округлими горбками. |
| Ареоли | овальні з білою шерстю. |
| Аксили | |
| Колючки | близько 5, жовтувато-білі, до 1,2 см завдовжки. |
| Квіти | ніжного рожево-білого кольору, до 7 см завдовжки і 6 см в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | палицеподібні, синюваті. |
| Насіння |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню ред.
Gymnocalycium capillaense входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC). Рослина місцево поширена і рясна. Поточна тенденція чимельності популяції стабільна. Основних загроз для цього виду немає.
Gymnocalycium capillaense зустрічається у природному заповіднику «Ла Кебрада»[es] (ісп. Reserva hídrica natural Parque La Quebrada).
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Утримання ред.
Цей вид є гірською рослиною, тому є дуже витривалим і пристосованим до холодної сухої зими. Влітку корисними будсть полив і розміщення на повному сонці.
Примітки ред.
- ↑ [[[Біологічна класифікація|Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль|Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003) (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 17 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 40. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Gymnocalycium capillaense. CITES.[недоступне посилання] (англ.)
Література ред.
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
Джерела ред.
- Gymnocalycium capillaense. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Desert-tropicals. Процитовано 17.08.2020.[недоступне посилання] (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Cactiguide. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17.08.2020.(англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Plantsystematics. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Dave's Garden. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Cactus art. The world of cacti & succulents. Процитовано 17.08.2020. (англ.)
- Gymnocalycium capillaense. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 17.08.2020. (фр.)
- Gymnocalycium capillaense (Schick) Hosseus 1926. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 17.08.2020. (фр.)
- Gymnocalycium capillaense. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 17.08.2020. (рос.)
- Gymnocalycium capillaense. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 17.08.2020. (рос.)